За підтримки |  

  фермери, відкриття ринку землі
При відкритті ринку землі середні фермери залишаться незахищеними — Олена Жупінас

 

Поголів‘я ВРХ в Україні продовжує скорочуватися і з початку року фермери вирізали понад 20 тис. корів. Чому Україна перетворюється з експортера молочної продукції в імпортера, чому попри хорошу ціну на молоко-сировину фермери продовжують вирізати корів розповідає в інтерв‘ю Agravery керівник проекту Асоціації виробників молока «Гуртовий збут молока» Олена Жупінас.

— Декілька днів тому Асоціація заявляла про критичну ситуації в галузі. Якщо точніше, що відбувається?

— На жаль, 2019 рік став найкритичнішим за останні 15 років. Ми очікуємо зниження виробництва молока на МТФ до 6% (в 2018р — ріст 1,8%). І якщо в попередні роки зниження поголів'я перекривалось ростом продуктивності, за останні 29 років продуктивність корів зросла більше ніж в 3 рази з 2,8 т в 1995 до 6,5 т в 2018, то в цьому році цех фактор не спрацьовує. Основних причин три: по-перше, державна підтримка галузі молочного скотарства не замінила спецрежим ПДВ, по-друге, кадровий голод і, по-третє, це в 2019 році стало найголовнішим, — питання зняття мораторію з продажу сільськогосподарських земель.

В 2018 році ми були раді, що країна була у топ-5 експортерів масла, а станом на 1 вересня 2019 року ми вже не експортуємо його, а імпортуємо. В подальшому це може стати критично. Україна стає імпортозалежною, нетто імпортером. З 1 вересня приріст імпорту вершкового масла становить 33%, твердого сиру — 77%, цільномолочної продукції — 42%.

— В чому причина?

— Така ситуація вже відбувалася, і, знову ж таки, вона була пов’язана з землею. Це була середина 90-х, коли після розпаювання колгоспних земель, передання майнових паїв, була закрита велика кількість ферм та виробничих потужностей.

В 1995 році ми мали 7,5 млн корів, а в 2000 — 3,5 млн. Те ж саме стосується і виробництва молока. Ця ситуація повторюється і зараз, і знову причина та ж сама — земля. В лютому 2019 року ми бачимо плюс 2,3 тис. корів, завезених фермерами, щоб розвивати бізнес, а вже на 1 вересня 2019 року констатуємо скорочення поголів'я ВРХ після того, як почалися перші розмови про введення обігу земель. Коли у вересні був поданий Кабміном законопроект № 2178 «Про обіг земель с/г призначення», зменшення поголів'я склало 26 тис. голів, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Зменшення ферм, потягне за собою і скорочення виробничих потужностей. В Україні і так практично за роки незалежності кількість молокопереробних заводів зменшилась в 4 рази. Згідно останніх даних, сьогодні в Україні працює 300 молочних заводів різної потужності: від 30 до 800 т переробки. Не стало ферм, не стало корів, не стало заводів. Ці всі речі взаємопов'язані.

—​​​​​​​ Що це означає для споживачів і бюджету країни?

— Це означає, що щоденно в Україні не виробляється майже 900 т молока. Це означає, що мінімум три молокозаводи, які дуже часто знаходяться у районних центрах і є бюджетоутворюючими, закриються. Тобто ми втратили не лише корів, ми втратили податки з молока, з готової продукції, робочі місця і т.д. Ми віддали полякам і німцям всі ці речі, бо ми імпортуємо від них і ще більше стаємо просто сировинним зерновим придатком Європи, адже не виробляємо продукцією з доданою вартістю.

—​​​​​​​ Чому це відбувається?

—  Фермери нині акумулюють кошти. Це середні ферми від 100 до 3000 голів. Вони найбільше незахищені. Маленьким фермерам, які тримають 20−30 корів і мають до 150 га землі, держава обіцяє компенсацію на купівлю землі. Великі агрохолдинги, акції яких котируються на світових біржах, випускають євробонди. А середній фермер, який після критичного кінця 90-х вкладав зароблені кошти в розвиток ферм, на сьогодні по вуха в кредитах. Він побудував нову ферму, купив доїльний зал, а одне стійло-місце разом з нетелем вартує близько $ 10 тис. Окупність молочно-товарної ферми становить 10 років. Тобто людина планувала свій бізнес мінімум на 10 років, уже вклала чималі кошти, а тепер йому кажуть ще і викупити землю, інакше не буде чим цих корів годувати. І тут він розуміє, що в нього вже немає можливості розвивати тваринництво. Він вирізає корови, гасить кредити по фермі і далі дуже надіється на те, що зможе викупити якось 1000−1500 га і займатиметься рослинництвом. Але, де є ферма, є село, оскільки є робочі місця. Рослинництво не потребує такої кількості працівників.

—​​​​​​​ Тобто тваринники найбільш незахищені у даній ситуації?

— При такому впровадженні ринку землі, про який зараз йдеться, ми викидаємо з нашої економіки тваринницьку галузь, адже у середнього фермера немає коштів на її придбання, а чи зможе існувати молочна ферма без землі, так як може птахофабрика чи свиноферма? Ні, тому що в Україні не існує ринку грубих кормів. Ще з радянських часів комплексно займалися тваринництвом разом з вирощуванням кормів. Тому ринок не був сформований — не було попиту, на відміну від американців. Американський фермер займається тільки молочним тваринництвом, а грубі корми замовляє у сусіда, який займається рослинництвом.

Окрім того, у нас відсутня держпідтримка тваринництва, як галузі. Коли сьогодні наша влада ставить нам в приклад інші країни, де функціонує ринок землі, то давайте подивимось і на світове тваринництво, яке в усьому світі підтримується, а наша влада стверджує, що ми бідна країна, щоб підтримувати його. В Європі, наприклад, це величезна кількість дотаційних програм, в Америці - теж є свої механізми та інструменти підтримки. Наш же тваринник залишився сам на сам зі своїми коровами і спостерігаючи відношення держави до свого бізнесу він просто збуває корів, а ми починаємо імпорт, тим самим попадаючи в залежність. Ми говоримо про те, що в країні треба створювати робочі місця, а самі їх скорочуємо. Саме тому 3 жовтня відбувся мирний попереджувальний протест, аби наші «слуги народу» почули і зрозуміли куди ведуть Україну, адже при такому відношенні ще більше сіл стане пусткою, а люди виїдуть, не маючи тваринництва. Ми втратимо село і це той варіант розвитку подій, до якого ми йдемо.

—​​​​​​​ Яким ви бачите законопроект про обіг земель сільськогосподарського призначення, щоб він сприяв розвитку тваринництва?

—  Перш за все, треба вивчати досвід сусідів, які вже пройшли етап запуску ринку землі. Це, наприклад, Прибалтика. У своїй земельній реформі вони прописали, що гарантують 2 га землі на корову кожному фермеру, що займається тваринництвом. Наші тваринники не мають цієї преференції, як і будь-якої іншої. Їх прирівняли до всіх інших, забуваючи про те, скільки коштів вони вклали у бізнес. Рослинники на сьогодні знаходяться у більш виграшній позиції, бо вони купували лише техніку.

Також, я вважаю, що пріоритетне право придбання землі має бути за тваринниками і їхні інтереси повинна захищати держава. Відсотки по кредитам мають видаватися не лише малим фермерам, а і тим, хто має ВРХ, бо без держпідтримки фермери не зможуть викупити землю, а ми втратимо цілу галузь.

Ми категорично проти іноземців на нашій землі. Чому не віддати землю вітчизняним аграріям, які довели спроможність бути лідерами — Україна увійшла у топ-5 по експорту зернових, топ-3 по олії та олійним культурам? Є всі перспективи вийти в лідери по виробництву молока і м’яса, але ми не хочемо дати цю можливість українцям, ми даємо її іноземцям. Чим же українських фермер так не догодив «слугам народу», залишається загадкою.

28 років ми затягували впровадження ринку землі і абсолютно нічого за цей час не пропрацювали. Треба тепер врахувати помилки в галузі тваринництва і зробити відтермінування. Ми стаємо країною-імпортером. У нас немає впевненості, що якщо до нас зайде іноземець, чи буде він розвивати молочне скотарства? Чи продовжить він виготовляти молочні продукти і чи не залишить українців ні з чим, коли вивезе всю продукцію в свою країну? Сьогодні багато азійських країн імпортозалежні. Керівники цих держав шукають, де купити землю, де вирощувати продукти, щоб нагодувати своїх співвітчизників, що ж робимо ми? Ми віддаємо цю землю. У нас є світовий досвід, потрібно аналізувати, брати найкраще і впроваджувати.

—​​​​​​​ У проекті бюджету на 2020 рік на держпідтримку аграрної сфери закладено 4, 4 млрд грн. Наскільки ефективною і доцільною є ця сума?

—  Відповідно до бюджетного кодексу на державну підтримку мало бути направлено не менше, ніж 1% ВВП, а це близько 8 млрд грн, а нині забюджетовано лише 4,4 млрд.грн. І вся ця сума планується на компенсацію відсотків по кредитах під купівлю землі, бо саме в у жовтні наступного року планується відкрити обіг сільгоспземель. Тому, виходить, що наші «слуги народу» планують залишити аграрну галузь без державної підтримки. Тому ми будемо наполягати на поверненні програми квазі-акумуляції ПДВ, що виплачується пропорційно реалізації тваринницької продукції. Ми вважаємо, що це буде ефективно і допоможе галузі триматися на плаву. Простий приклад: середня МТФ на 500 корів продуктивністю 20−25 л. з корови на добу, щомісяця сплачує до держбюджету тільки молочного ПДВ на мінімум 500 тис. грн. Тобто за рік — 6 млн грн, які при відновленні системи квазі-акумуляції ПДВ господарство зможе направити на власний розвиток.

—​​​​​​​ Яких змін ще зараз потребує галузь?

—  Асоціація виробників молока вже не перший рік наполягає на важливості ухвалення цілої низки законопроектів, які дозволять не лише галузі розвиватися, а й відкриють нові горизонти перед нашими молочниками. Наприклад, ПЗУ № 7420−1,2 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зниження ставки податку на додану вартість для деяких видів сільськогосподарської продукції» покликані знизити ставку ПДВ на молочні продукти в Україні. Його прийняття зробить молочний кошик доступнішим для українця, а отже, стимулюватиме попит серед споживачів та розвиток виробництва та переробки молока.

ЗУ № 6527-д «Про сільськогосподарську кооперацію», який дасть можливість конкурувати нашому виробнику не лише на зовнішньому, а й внутрішньому ринку. ПЗУ 3043−1 «Про молоко, молочні та молоковмісні продукти», прийняття якого допоможе упорядкувати маркування і реалізацію молоковмісних продуктів. Це забезпечить право споживачів на отримання повної та достовірної інформації про склад молочних продуктів, дозволить запобігти недобросовісній конкуренції.

comments powered by Disqus

Останні додані

14 лист. 2019 09:30:00

  В Україні скорочується виробництво молочної продукції

12 лист. 2019 09:00:00

  Право іноземців купувати землю в Україні винесуть на референдум — Зеленський

1 лист. 2019 09:00:00

  Експортний антирекорд: валютна виручка від торгівлі молокопродуктами скоротилася на 21,3%

28 жовт. 2019 11:35:00

  Ціни на молоко-сировину знову зростають

25 жовт. 2019 10:45:00

  При відкритті ринку землі середні фермери залишаться незахищеними — Олена Жупінас

23 жовт. 2019 09:00:00

  В Україні прискорилися темпи скорочення поголів’я ВРХ

18 жовт. 2019 11:55:00

  Блог Milk-юашки: #МолочніПродукти у Піраміді здорового харчування

11 жовт. 2019 11:55:00

   Блог Milk-юашки: #ЯкОбратиЙогурт — поради дієтолога Світлани Фус