Якою має бути температура кукурудзяного силосу?

За словами Дейва Девіса, вимірювання температури зовнішнього зрізу силосної маси насправді дає мало інформації.

«Нині різні компанії пропонують низку тепловізійних камер, але вони корисні для тих, хто продає абсорбенти мікотоксинів. Якщо, приміром, визначається температура біля стіни ями, то камера покаже високий показник. І продавці скажуть, що це місце зумовлює проблему. Однак камера може виміряти температуру лише на глибині 5 мм», — зауважує експерт.

Значно краще визначати різницю температури зрізу та внутрішнього шару силосу. Отож під час майстер-класу спочатку температуру встановили на зрізі знизу, вона була 23 °C (майстер-клас проводили в жовтні). Потім визначили температуру всередині у верхній частині одразу після забору порції силосу, показник був — 34 °C (див. фото 1 та 2).

Фото 1.	Фото 2.

Що відбувається? Оскільки господарство знаходиться в жарких кліматичних умовах, коли кукурудзу збирали на силос, він був теплий. Тепло через добре ущільнення утримується всередині, що й показав довгий термометр. Справа в тому, що силос дуже добрий ізоляційний матеріал.

Отже значно важливіше, щоб під час виймання температура була нижчою. Короткий термометр показав на 10 °C меншу температуру, ніж довгий. Якби було навпаки, це означало б, що з наближенням до краю силос нагрівається. Тобто в такому разі з кожною порцією коровам згодовуватиметься нагрітий корм. Це свідчить про те, що відбувається аеробне псування. Дріжджі використовують енергію для розмноження, що зумовлює підвищення температури. Порушується аеробна стабільність. Може бути один виняток, коли в жаркий день сонячне проміння нагріватиме фронтальну частину.

«Потрібно розуміти температуру. Але в добре ущільненій силосній ямі температура є більше показником, що характеризує умови, в яких силос збирали і закладали. Тому важливою є не абсолютна температура, а її різниця», — додає Дейв Девіс.

Примітно, що навіть консерванти значно не впливають на температуру силосованої маси. Стосовно аеробної стабільності, то хімічний консервант може зменшувати «просування» тепла до поверхні зрізу. Найважливішим фактором, який впливає на аеробну стабільність, є менеджмент. А найбільшим фактором, що зумовлює нагрівання, є щільність трамбування зеленої маси.

Як вимірювати щільність?

Для цього знадобиться щуп, метр та ваги:

1) відберіть щупом зразок силосу;

2) зважте зразок (в кг), як на фото 3;

Фото 3.

3) підрахуйте об'єм, вимірявши ширину і довжину місця відбору зразка (= об'єм трубки щупа).

Об'єм = π x R2 x довжина трубки щупа

Під час майстер-класу отримали такі результати:

Об'єм = 3,142×0,024 м2×0,21 м = 0,00038 м³

4) Щоб вирахувати щільність, поділіть масу зразка на об'єм:

0,24 кг/0,00038 м³ = 631,6 кг/м³

Вимірювання щільності в різних місцях силосної ями дає можливість поліпшити закладання силосу, зокрема трамбування, в майбутньому. Зазвичай низька щільність спостерігається у місцях аеробного псування силосу. Саме тут термометр показуватиме вищу температуру. Цільова щільність повинна бути 750 кг/м³.

«Ми отримали близько 632 кг/м³. Показник менший цільового, але цей силос вологий. А для вологого силосу щільність допускається нижчою», — зазначає експерт.

Суха речовина як на долоні

Лабораторія робить деталізований аналіз силосу, але деякі базові показники його якості можна визначити на фермі. Зокрема вміст сухої речовини (СР) менше 30% можна оцінити, вижимаючи силос у жмені (див. малюнок 1).

Малюнок 1.

Якщо з нього крапає вода, то вміст сухої речовини (СР) становить близько 25% (див. фото 4); виділяється декілька крапель, то вміст СР — близько 27%; вода не виділяється крізь пальці, але долоня волога — 30%.

Фото 4.

Вміст СР у сухішому силосі визначають, здавлюючи його у жмені півхвилини, після чого потрібно різко розжати кулак і оцінити форму «клубка» (див. малюнок 2):

— клубок зберігає форму і долоня суха — 31−33%;

— клубок потроху розсипається — 33−40%;

— клубок відразу розсипається — понад 40%.

Малюнок 2.

«Так, можна зробити дорогі аналізи, можна покласти 100 г силосу у мікрохвильову піч, повільно висушити, і результат теж буде точним. Або ж можна просто взяти силос у руку і міцно вижати його», — зауважує експерт.

У такій спосіб Дейв Девіс визначив вміст сухої речовини в силосі господарства — 32−33% (див. фото 5).

Фото 5.

«Причиною може бути те, що під час збирання силос був сухішим, або ж рідина просочилась всередину. Через просочення рідини вміст сухої речовини буде різний залежно від місця, з якого ви відібрали корм», — коментує Дейв Девіс.

Крім того, більшість кислот розчинні в рідині, тому в нижніх шарах силосу рівень pH буде нижчим, ніж у верхніх.

«З цим нічого не вдієш, оскільки діє гравітація. Єдине, потрібно намагатись заготовляти силос з більшим вмістом сухої речовини. Але цього року через посушливі погодні умови господарству довелося прийняти рішення збирати кукурудзу раніше. І воно було правильним, хоча отримали низький вміст сухої речовини.

Як бачимо, вміст крохмалю в силосі низький, адже міститься мало зерен. Але закладена маса достатньо зелена. Це значить, що якість клітковини була високою на момент збирання врожаю. Не дивлячись на те, що втратили крохмаль, вдалось отримати високоперетравну клітковину. Тобто силос не настільки поганий, яким міг бути.

Якщо ваша кукурудза стоїть у спеку в полі, і ви думаєте, що з часом рівень крохмалю збільшуватиметься — ви помиляєтесь. Зменшуватиметься перетравність клітковини. Я знаю, що ми вирощуємо кукурудзу не для того, щоб отримати протеїн, але разом з тим вміст протеїну може зменшуватись на 1−2%. Якщо ви згодовуєте багато кукурудзяного силосу то це втрата 1%, за який варто боротись», — пояснює експерт.

Оцінюючи силос, Дейв Девіс відзначив належну нарізку стебел кукурудзи та подрібнення зерен (див. фото 6): «Щоб перевірити, наскільки правильно подрібнене зерно, ви можете провести швидкий тест. Коли приїжджає перша порція зеленої маси, потрібно перевірити, скільки зерен справді було подрібнено. Для цього знадобиться піввідра води. Наповнюємо банку об'ємом 1 л свіжонарізаною кукурудзою, висипаємо у відро з водою, перемішуємо і залишаємо на хвилину. Вся клітковина спливе. Зберіть її, обережно злийте воду. Зерна залишаться на дні. Якщо в одному літрі залишиться дві неподрібнені зернини, це вже забагато. Бажано, щоб їх взагалі не було, або принаймні не більше двох. Інакше це проблема. Якщо ви виявите проблему з самого початку, то зможете правильно налаштувати корнкрекер. Я рекомендую робити такий тест якомога раніше та 2−3 рази на день. Такий тест допомагає швидше зорієнтуватись».

Фото 6.

Колір силосу на зрізі також може чимало сказати про його якість. Якщо він більш-менш однаковий, то можна зробити висновок, що силос у ямі має приблизно однакову якість.

Для високопродуктивних корів Дейв Девіс радить набирати корм з верхніх шарів, тому що там втрати якості мінімальні, оскільки силос накрили згідно з усіма технологічними вимогами. Крім того, корм тут сухіший. При цьому треба відбирати корм з усієї поверхні фронтальної частини. Відібраний корм не повинен залишатися у сховищі тривалий час, тому що саме в цій масі можуть з’являтися мікотоксини. А останні — це отрута. Результати останніх досліджень показали, що дріжджі можуть також негативно впливати на роботу рубця.

Більше про секрети заготівлі якісного силосу можна дізнатись в журналі «Молоко і ферма» № 6 (43), грудень 2017.

milkUa.Info