У зв'язку з цим виробникам необхідна більш активна підтримка з боку держави.

У доповіді наголошується, що в період з січня 2015 року по червень 2016 року реалізація молочних продуктів була розпочата на 20 нових ринках, куди було направлено продукції на 3,7 млн ​​євро, що становить 1,6% від усієї вартості експортованої молочної продукції. В даний час з нових ринків активними залишаються 16. З них найбільш активні Туреччина, ОАЕ, Японія, Йорданія, Грузія, Киргизія, Китай.

Експорт м'ясної продукції в зазначений період був розпочатий на дев'яти нових ринках. Його вартість оцінюється в 1,9 млн євро, що становить 1,8% від загальної вартості експортованих м'яса і м'ясної продукції. Однак до кінця першого півріччя 2016 року не пощастило зберегти тільки один ринок — Косово. Разом з тим Латвії вдалося значно збільшити обсяги експорту на колишні ринки — Бельгії, Чехії, Франції, Норвегії, Узбекистану та Іспанії.

Хоча виробники молочних, м'ясних, рибних продуктів знайшли нові ринки збуту, їх освоєння є повільним і дорогим процесом, так як експортерам необхідно пройти перевірки і отримати сертифікати, що займає багато часу, йдеться в доповіді.

Щоб виробники продуктів харчування і надалі могли освоювати нові ринки, а також зміцнювати позиції на вже існуючих, необхідно відкрити державні представництва на найважливіших продовольчих напрямках, забезпечувати необхідною інформацією процеси цільові країни, а також надавати підтримку з боку держави експортоємним підприємствам харчової промисловості в освоєнні нових ринків збуту, підводиться підсумок у доповіді.

Згідно з розрахунками Міністерства землеробства Латвії, через відповідне ембарго РФ до кінця 2016 року збитки молочних господарств сягнули 132,7 млн ​​євро, а в разі продовження санкцій протягом 3,5 років показник досягне 233,5 млн євро.

milknews.ru