Навіть у господарствах з високим рівнем менеджменту захворювання органів дихання постійно загрожують запланованим економічним показникам. Приміром, щорічні втрати для тваринницької галузі Великобританії від пневмонії оцінюють, за різними даними, у 50−80 мільйонів фунтів стерлінгів. У середньому лікування одного теляти обходиться британським фермерам від 43 до 82 фунтів стерлінгів (2400−4600 грн.). І це без врахування непрямих втрат.

Пошкодження легень у телят у довгостроковій перспективі негативно позначається на продуктивності. Як свідчать результати досліджень, телички, що зазнали ураження легень у перші два місяці життя, мали на 30 днів більший термін першого отелення, меншу вагу та знижену продуктивність під час першої лактації (на 150−525 кг). У бичків респіраторні захворювання призводять до зниження приростів та продовження фінішного періоду відгодівлі (на 33−59 днів).

Небезпека респіраторних захворювань також у їхньому латентному перебігу, що ускладнює діагностику та організацію своєчасного лікування. У рамках іншого дослідження, при забої майже 500 тварин у віці 15 тижнів, пошкодження легень було виявлено у 72% голів. При цьому тільки 35% за життя мали симптоми «респіраторки» та отримували відповідну терапію. Тварини з ураженими легенями важили в середньому на 21 кг менше, ніж тварини зі здоровими легенями.

Виділяють два критичні періоди з високим рівнем респіраторних захворювань: перші 2 тижні та 2−3 місяці життя. З часом імунна система телят стає більш сформованою для достатньої відповіді при зараженні. Серед ризик-факторів — стрес (приміром, групування, транспортування тварин), зміни погодних умов (частота спалахів зростає в осінньо-зимовий період, коли відбуваються різкі коливання температури та вологості повітря).

Респіраторні захворювання зумовлені великою кількістю збудників. Основними є віруси: інфекційного ринотрахеїту ВРХ (IBRV), діареї ВРХ (BVDV), парагрипу-3 (РІ- 3) та респіраторно-синцитіальний вірус (BRSV). Зазначені збудники зустрічаються в усіх регіонах України. Віруси запускають патологічний процес: пошкоджуючи органи дихання, вони таким чином «відкривають двері» бактеріям.

Інфекційний ринотрахеїт — гостре висококонтагіозне захворювання великої рогатої худоби. Спричиняється вірусом герпесу ВРХ типу 1 (BHV-1), що в основному вражає дихальні та репродуктивні органи. Для телят найбільш типовою є респіраторна форма, яка, зазвичай, має важкий перебіг. У тварин розвивається запалення слизових оболонок носоглотки, гортані, згодом бронхів і трахей, бронхіоли закупорюються слизом, з’являється важкий кашель. Смертність може досягати 25%. Вірус виснажує імунну систему, тому часто розвиваються вторинні інфекції, через що можуть загинути до 40% телят. Для дорослих тварин характерна генітальна форма, з ураженням слизових оболонок та епітелію статевих органів. У хворих тільних тварин часто трапляються муміфікації плоду, аборти, народження слабких телят, які швидко гинуть.

Етіологічним чинником вірусної діареї ВРХ є вірус, що належить до роду Pestivirus родини Flaviviridae. Уражає переважно молодих тварин у респіраторній та кишковій формах, рідше — дорослих. Зокрема, у корів спричиняє аборти, муміфікацію плоду, ембріональну смертність. Персистентно інфіковані телята не виробляють імунітет до вірусу і залишаються інфікованими на все життя, стаючи джерелом інфекції для інших тварин у стаді. За будь-якої форми характерним є виснаження імунної системи та приєднання вторинних вірусних і бактеріальних інфекцій. За найбільш драматичного сценарію можуть загинути до 95% хворих тварин.

Парагрип-3 та респіраторно-синцитіальна інфекція призводять до меншого рівня смертності, але є не менш небезпечними. Їх спричиняють два відносно споріднених віруси родини параміксовірусів. Парагрип-3 уражає клітини епітелію дихальних шляхів, спричиняє трахеїти, бронхіти, зрідка пневмонію. Респіраторно-синцитіальний вірус оселяється в клітинах епітелію переважно нижніх дихальних шляхів, призводить до злиття клітин епітелію та подальшого запалення бронхіол. Іноді розвивається пневмонія. Тварини страждають від сильного кашлю, деякі телята можуть загинути.

Комплексна стратегія

Багатофакторна природа комплексу респіраторних захворювань потребує впровадження у господарстві інтегрованої стратегії, що включає три ключові ланки:

— контроль мікроклімату та гігієни з регулярною дезінфекцією приміщень та повітря;

— мінімізацію впливу факторів стресу на тварин;

— вакцинацію.

Вакцинація полягає у введенні вакцини здоровим тваринам для формування у них активного чи колострального імунітету та зниження інфекційного тиску на поголів'я в цілому. Програма імунопрофілактики респіраторних захворювань потребує групового підходу — вводити вакцину потрібно як всім дорослим тваринам, так і телятам.

На сьогодні в Україні представлено низку вакцинних препаратів, серед яких вакцина українського виробника «БІОТЕСТЛАБ» — Бовімун 4. Це комбінована вакцина, що містить у своєму складі штами чотирьох збудників: інактивовані віруси інфекційного ринотрахеїту, вірусної діареї, парагрипу-3 великої рогатої худоби з ад’ювантом у формі суспензії та живий атенуйований респіраторно-синцитіальний вірус великої рогатої худоби у формі ліофілізату. Особливість вакцини — високий титр вірусної активності, що дозволяє отримати напружену імунну відповідь у щеплених тварин. Формування активного імунітету триває протягом 2-х тижнів після вакцинації. Тривалість імунного захисту — 12 місяців.

Вакцина безпечна для телят, тільних та лактуючих корів. Застосовують телятам з місячного віку (незалежно від ваги та статі) дворазово з інтервалом у 21−30 діб (перша доза, потім бустерна). У піврічному віці вакцинацію телятам повторюють. Надалі, корів та теличок вакцинують дворазово за 50−60 діб та за 20−30 діб до першого осіменіння або до отелення. У подальшому повторюють вакцинацію один раз на рік. Биків, які часто можуть бути небезпечним джерелом інфекцій, вакцинують також спочатку дворазово з інтервалом у 3−4 тижні, а потім регулярно один раз на рік. Такі перевірені схеми вакцинації дозволяють сформувати у тварин стійкий, надійний імунітет до даного спектру збудників.

Польові дослідження

Дослідження вакцини Бовімун 4, проведені спільно з комісією Державного науково-контрольного інституту біотехнології і штамів мікроорганізмів (ДНКіБШМ), свідчать про її високу антигенну активність та безпеку.

На одному з молочнотоварних господарств із загальним поголів'ям 500 ВРХ зареєстрували тварин з клінічними ознаками пневмонії, що супроводжувалася пригніченням, зниженням апетиту, утрудненим диханням, слизово-гнійними виділеннями з носа, сухим та болючим кашлем. Відзначали падіж телят.

Від хворих тварин було відібрано зразки крові з метою точного встановлення діагнозу. Внаслідок серологічних досліджень виявлено гуморальні антитіла проти вірусу інфекційного ринотрахеїту та парагрипу-3. Для поліпшення епізоотичної ситуації у господарстві була застосована вакцина Бовімун 4 згідно з рекомендаціями виробника: 3 мл на голову, ревакцинація через 21−30 днів, надалі — один раз на рік. Ефективність вакцинації визначали протягом року за допомогою серологічних досліджень крові від вакцинованих тварин та їхнього клінічного статусу.

Серологічними методами було встановлено, що рівень специфічних антитіл до вірусів-збудників респіраторно-кишкових інфекцій ВРХ виріс вже після першого щеплення. Під час проведення подальших досліджень протягом року після застосування вакцини Бовімун 4 у тварин зберігався високий та однорідний рівень гуморальних антитіл проти вірусу інфекційного ринотрахеїту. На момент ревакцинації (через 1 рік) спостерігали незначне зниження рівня гуморального імунітету до вірусу IBRV, що характерно для поствакцинального імунітету за рекомендованої схеми вакцинації (графік 1).

Графік 1.

Рівень антитіл до IBRV

У сироватці крові корів протягом 12 місяців не було виявлено гуморальних антитіл до збудників вірусної діареї, що вказує на відсутність інфікування тварин на фоні вакцинації (графік 2). Також протягом року рівні антитіл до вірусу парагрипу-3 та респіраторно-синцитіальної інфекції були на достатньому рівні для захисту тварин від польового збудника (графіки 3−4). У поствакцинальний період відхилень від фізіологічної норми у тварин не спостерігалося.

Графік 2.

Рівень антитіл до BVDV

Графік 3.

Рівень антитіл до РІ-3

Графік 4.

Рівень антитіл до BRSV

«ТОВ БіоТестЛаб»

Тел.: +38 (044) 245-77-25

                                      е-пошта: info@biotestlab.net

                                      сайт: http://www.biotestlab.ua/

У 2025 році плануємо випуск шести номерів журналу «Молоко і ферма» — традиційно наприкінці кожного парного місяця. Читачі мають нагоду оформити передплату як друкованої, так і електронної версії журналу. Частково публікуватимемо матеріали у відповідній рубриці на сайті www.milkua.info. Більше інформації щодо передплати: 067 445 19 59 (Viber).