Однією з причин скорочення імпорту стали безпекові ризики. Через масовані обстріли польські постачальники побоюються відправляти сир в Україну без попередньої оплати. Водночас імпортери не поспішають брати на себе додаткові ризики, що може призвести до подальшого зменшення обсягів ввезення.

Це створює більше можливостей для українських сироварів. Вітчизняні виробники можуть частково зайняти нішу імпортної продукції, хоча асортимент українських та європейських сирів відрізняється.

На тлі очікуваного покращення продажів окремі великі виробники вже підвищують ціни, а більшість компаній скорочує активність у проведенні акцій. Відтак найближчим часом сир у роздрібній торгівлі може помітно подорожчати.

Водночас зростання цін може негативно позначитися на попиті. Напівтвердий сир для частини споживачів ризикує перетворитися з повсякденного продукту на товар, який купуватимуть рідше. Це, своєю чергою, може змусити виробників переглянути плани щодо нарощування випуску восени.

За підсумками трьох кварталів загальне виробництво сичужних сирів залишалося близьким до торішнього рівня. Однак стабільність забезпечувалася переважно за рахунок збільшення випуску білих сирів, тоді як виробництво напівтвердих сирів продовжило скорочуватися.

Виробництво плавлених сирів та сирних продуктів також залишається близьким до показників минулого року. Випуск напівтвердих сирних продуктів дещо зріс, хоча темпи цього зростання залишаються незначними.

Таким чином, подальша динаміка ринку залежатиме від двох ключових чинників — доступності імпортної продукції та реакції споживачів на підвищення цін.

infagro.com.ua