Сири. Вперше за останні роки Україна почала досить активно продавати сири в ЄС. У першому півріччі обсяги були незначними, але в липні-серпні були помітні успіхи, тому річний результат буде приємним. Головна причина — не обмеження в логістиці для інших напрямів, а більш приваблива ціна українського товару та зняття торгівельних обмежень з боку партнерів, зокрема ЄС.

Масло вершкове. Обсяги експорту українського вершкового масла в ЄС ще більш суттєві. Знову ж таки, знаючи результати торгівлі літом, можна припустити, що Україна на кінець року буде конкурувати за лідерство у поставках масла в ЄС. Ситуація схожа на позитивні 2017−18 сезони. Крім уже названих причин, слід зазначити зростання кількості українських заводів, які отримали «єврономер» саме в цьому році, що дозволило крім обсягів, збільшити кількість гравців на ринку.

Аналізуючи дані в таблицях, варто звернути увагу на Туреччину. Попри те, що ми звикли бачити країну, передусім, як експортера молочного протеїну (СЗМ, суха сироватка) та імпортера жирів (масла), ситуація за останній рік суттєво змінилась. Божевільна девальвація турецької ліри водночас зменшила попит на внутрішньому ринку та дозволила розширити експортні можливості навіть по вершковому маслу та сирам. Як результат, нині бачимо Туреччину серед головних постачальників молочних товарів в ЄС і саме з нею за підсумками року будемо конкурувати за лідерство в поставках вершкового масла в ЄС.