За наявності на молочній фермі кульгавих тварин економічні збитки колосальні, і визначаються для кожного господарства окремо. Відповідно розробляються обґрунтовані заходи для ліквідації та профілактики кульгавості.

Владислав Ханєєв, експерт зі здоров’я ВРХ Консультаційного центру АВМ, виділяє 6 перших кроків для успішної профілактики проблем з ратицями поголів'я:

1. Збалансована годівля тварин, починаючи з новонароджених телят і закінчуючи коровами.
2. Належні умови утримання та комфорт тварин — якість та характер покриття підлоги, достатня кількість якісної підстилки, простір для годівлі та відпочинку, свіже повітря, чиста вода, достатнє освітлення, правильний догляд.
3. Оцінка локомоції — тобто ступінь кульгавості.
4. Ідентифікація уражень у ділянці пальця ВРХ — має проводитись ретельно та з обов’язковою реєстрацією.
5. Регулярна розчистка ратиць — на багатьох фермах достатньо двічі на рік, але оптимальна частота визначається для кожного стада окремо.
6. Використання ванн для ратиць — з метою профілактики та лікування ранніх стадій захворювань та загоєння пальцевих дерматитів.

І хоча ці критерії здаються аксіомою, ними часто нехтують. Зокрема, оцінкою локомоції. Найчастіше системи оцінки локомоції базуються на 5-бальній шкалі — від 1 (відсутність відхилень) до 5 (кульгавість максимальної тяжкості). В більшості молочних ферм кількість корів на рівні 1-го балу складає 40−45% стада. Такі показники здаються хорошими. Однак по факту, для середнього господарства — це втрата майже мільйона гривень на рік!

Цільовим значенням показника кількості корів 1-го балу локомоції є 65−75% або більше.

За підрахунками експертів Консультаційного центру Асоціації виробників молока, на стадо з 250 корів, з яких 45% — корови 1-го балу локомоції, щорічні втрати молока в перерахунку потенційних збитків, можуть сягати 1 млн. грн.

Отож, додаткові резерви прибутків ховаються навіть в моніторингу та вчасній профілактиці кульгавості.

«Лікувально-профілактична робота щодо здоров’я ратиць у ВРХ буде успішною тільки в разі застосування комплексного підходу, який включає роботу ветеринарів, ортопедів, нутриціоністів, організацію годівлі, комфорту та добробуту тварин. Лікування тварин слід починати негайно після виявлення захворювання», — наголошує Владислав Ханєєв.

Детальніше про кожний із пунктів профілактики — у останньому випуску журналу «Молоко і ферма» (№ 5 (66), жовтень 2021) — друкованій або електронній версії. Експертною радою журналу є представники Асоціації виробників молока.

Більше про ветеринарні виклики молочнотоварних ферм поговоримо під час Національної ветеринарної конференції в рамках XV Міжнародного молочного конгресу 10−11 лютого, 2022 р. Модератор конференції — Валерій Лотоцький, директор з розвитку департаменту ветеринарії Консультаційного Центру АВМ, практикуючий ветлікар та експерт IFC.

Реєстрація на конгрес за посиланням bit.ly/3o8iCPz або за тел. 674 705 563.

Пресслужба Асоціації виробників молока