Про це Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький заявив під час міжнародної конференції «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investment» у Бухаресті. Міністр взяв участь у панельній дискусії «Ukraine as a Global Breadbasket: War, Recovery and Food Security».

«Ключовим викликом, який сьогодні визначає можливість українського аграрного сектору продовжувати працювати, залишається експортна логістика. Українське сільське господарство є експортоорієнтованим: у середньому понад 70% аграрної та продовольчої продукції експортується», — зазначив Тарас Висоцький.

За його словами, до блокування глибоководних чорноморських портів близько 90% експорту зернових, олійних та продуктів їх переробки здійснювалося саме цим шляхом. З другої половини липня цивільні судна зазнають атак і фактично не заходять до глибоководних портів Одещини для завантаження аграрної продукції.

Альтернативні маршрути в межах «Шляхів солідарності» дозволяють Україні експортувати близько половини необхідних обсягів — орієнтовно 2,5 млн тонн зерна, олійних та продуктів переробки на місяць. Тарас Висоцький подякував Європейському Союзу, Румунії та іншим партнерам за підтримку цих маршрутів. Водночас, за його словами, нинішній показник уже близький до їхньої фізичної пропускної спроможності.

Потенціал українського аграрного експорту в поточному маркетинговому році становить близько 62 млн тонн. За збереження нинішніх логістичних обмежень Україна зможе експортувати лише близько половини цього обсягу. Таким чином, до 30 млн тонн української аграрної та продовольчої продукції можуть не потрапити на міжнародні ринки.

«Це питання не лише українського аграрного сектору. Скорочення пропозиції приблизно на 30 млн тонн матиме вплив на міжнародні аграрні ринки. Зараз цей ефект частково стримується сезоном збору врожаю та наявністю запасів. Але з січня-лютого, коли обсяги запасів зменшуватимуться, ризики для світових цін можуть суттєво зрости», — наголосив Міністр.

Для українських виробників обмеження експорту означає дефіцит обігових коштів для продовження виробництва. Вартість продукції, яка за нинішніх умов може залишитися неекспортованою, оцінюється приблизно у 10 млрд доларів США.

Одним із можливих рішень Тарас Висоцький назвав розширення так званої «довгої логістики» — транспортування української агропродукції до портів Хорватії, Італії, Словенії, Німеччини та інших країн. Однак такі маршрути збільшують логістичні витрати приблизно на 50−60 євро на тонну, що українські виробники за нинішніх світових цін самостійно покрити не можуть.

«Ми обговорюємо з партнерами можливість створення програм компенсації додаткових логістичних витрат усередині ЄС для української аграрної продукції. Для нас важливо зберегти постачання на традиційні ринки, зокрема до країн Північної Африки та Близького Сходу. Україна готова використовувати європейську логістичну інфраструктуру для доставки продукції на ці ринки», — зазначив Тарас Висоцький.

Міністр також наголосив, що Україна готова за необхідності збільшувати постачання окремих видів аграрної продукції на ринок ЄС у разі дефіциту, спричиненого, зокрема, несприятливими погодними умовами. Для цього можуть розглядатися погоджені з ЄС тимчасові рішення щодо тарифних квот та інших обмежень доступу до ринку.

За словами Тараса Висоцького, стратегічне завдання України та партнерів — забезпечити можливість провести наступну посівну кампанію в повному обсязі. Без вирішення проблеми експорту та доступу агровиробників до фінансових ресурсів під ризиком може опинитися до 5 млн гектарів сільськогосподарських земель.

«Попит на продовольство у світі зростає. Ми маємо зробити все можливе, щоб мільйони гектарів родючої української землі не залишилися незасіяними через блокування цивільних глибоководних портів у Чорному морі. Це питання стійкості українського агросектору і водночас глобальної продовольчої безпеки», — підкреслив Міністр.

minagro.gov.ua