Таку думку висловив засновник Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки (KSE) Олег Нів'євський.

Він зазначив, що українські аграрії заявляють про необхідність збільшення перехідного періоду до 10 років для досягнення відповідності європейським вимогам до виробництва, збуту, безпечності харчових продуктів, фітосанітарії та довкілля. На це потрібні додаткові інвестиції й час.

Олег Нів'євський вважає, що у цій дискусії потрібно зважувати і за, і проти.

«Перше — це те, що за наявними даними додаткові витрати для аграріїв становитимуть приблизно 10% їхніх теперішніх виробничих витрат — менше в рослинництві і трішки більше в тваринництві. В принципі, не такі вже і великі інвестиції. Перехідний період дає можливість відкласти або розмазати ці витрати на адаптацію в часі. Проте це може також відкласти частину вигод від інтеграції до єдиного ринку ЄС із під 450 млн споживачів — великого ринку для українського агропродовольчого сектору», — пояснив експерт.

І наголосив: що довший перехідний період, то довший час обмеженого доступу до спільного ринку ЄС.

«Якщо сектор отримує відтермінування запровадження стандартів ЄС, необхідних для продажу його продукції в ЄС, це означатиме й обмеження її обігу на ринку ЄС на цей час. Тобто більше часу на адаптацію може мати цілком конкретну ціну у вигляді втрачених продажів і доходів. Нові члени ЄС це проходили, і про це потрібно пам'ятати», — додав Олег Нів'євський.

На його думку, перехідний період буде більше агросектору та країні в пасив, ніж в актив.

«Натомість об'єднанням потрібно більше працювати і вимагати адекатного вибору з меню інструментів передвступної допомоги від ЄС, а головне — над створенням сприятливого бізнес-клімату всередині країни (навіть за таких складних умов, як у нас) і над адекватним меню власних програм підтримки», — резюмував фахівець.