В цьому переконаний колишній народний депутат, нині голова комітету підприємців АПК Торгово-промислової палати України Олег Юхновський.

За словами експерта, експериментувати над цілою галуззю неприпустимо. Розробка нової системи оподаткування для аграрного сектора вимагає ретельного і виваженого підходу, повинна базуватися на кращому світовому досвіді.

Наприклад, каже Олег Юхновський, це може бути введення занижених ставок ПДВ на сільськогосподарську продукцію і продовольчі товари, як практикують деякі європейські країни. Податкові зміни обов'язково повинні супроводжуватися фінансово-економічним обґрунтуванням та моделюванням впровадження на прикладі конкретних сільськогосподарських підприємств.

«Сьогодні, при нульовій держпідтримці і мізерних можливостях держбюджету, оптимальним варіантом вважаю модернізацію і тимчасове збереження спеціального режиму оподаткування ПДВ для аграріїв. Для цього необхідно ось що.

По-перше, треба внести зміни до Податкового кодексу (ПКУ), обмеживши дію спецрежиму оподаткування ПДВ виключно виробництвом сільгосппродукції тваринного і рослинного походження з первинною обробкою (сировини). А вся промислова обробка, переробка сільгосппродукції повинна обкладатися на загальних умовах. Адже сьогодні норми спецрежиму поширюються на виробництво хліба, вершкового і рослинного масла, сирів, цукру, філе і окостів м'яса птиці, шкіри, навіть хутра. З механізму спецрежиму ПДВ також необхідно виключити норми, що дозволяють підприємствам проводити операції по обробці та переробці сільськогосподарської сировини на давальницьких умовах. Відповідно, переглянути перелік робіт і послуг з урахуванням вищезазначених позицій. Такі зміни в ПКУ сприятимуть детінізації економіки сільського господарства, створять рівні конкурентні умови на ринку харчових продуктів, звузять коло необгрунтовано привілейованих суб'єктів господарювання.

На термін дії спецрежиму доцільно скасувати відшкодування сум ПДВ при експорті зернових і технічних культур. Ця норма дозволить збалансувати надходження до державного бюджету і зніме питання про компенсацію втрат бюджету від збереження спеціального режиму оподаткування для аграріїв.

По-друге, Мінфіну, Мінагропроду спільно з асоціаціями виробників необхідно визначити коло сільськогосподарських підприємств, що відрізняються за формою організації виробництва, розміром землекористування, територіально-географічним розташуванням, для проведення постійного моніторингу фінансово-господарської діяльності цих підприємств, створення інформаційно-аналітичної бази для економічного обгрунтування змін в податковому законодавстві та розробки нової моделі системи оподаткування. Зрештою, Мінфін і аграрії повинні перейти до аргументованої відкритої дискусії, з цифрами і розрахунками. Не можна другий рік поспіль утримувати в заручниках державу і аграрний сектор на догоду кільком привілейованим компаніям і корумпованим чиновникам.

По-третє, реалізувати комплекс заходів для сприяння мікро- і малого підприємництва на селі, розробити державну цільову програму підтримки сімейних селянських господарств, передбачити мікрокредитування для селян, в тому числі за рахунок міжнародної допомоги, що буде економічно стимулювати поступову легалізацію таких господарств, скоротить готівкові розрахунки і зменшить зловживання», — говорить експерт.

zn.ua