Коли частота доїння збільшується з двох до трьох разів на день, нерідко можна спостерігати стрибок у виробництві молока на 20%. Найбільшу користь від цього отримують корови ранньої лактації, і навіть якщо їх доїти частіше лише на початку лактації, вони все одно відчують переваги в середині та наприкінці лактації.

Професор університету вирішив дослідити, чи не призводить збільшення надоїв від частішого доїння до більшого ризику метаболічних порушень. Він провів дослідження на 16 повновікових коровах, яких доїли роботи. У цих корів вимірювали кількість молока з 4 до 29 дня доїння, половину з них доїли шість разів, а половину — тричі.

Науковці виявили, що після 29 дня лактації не було суттєвої різниці у добровільних підходах корів до робота. Водночас не було суттєвої різниці в надоях між двома групами в перші 29 днів. Однак з 29 до 90 дня у корів, яких доїли 6 разів на початку лактації, спостерігали зростання надою — на 10 кг молока в день більше. Група 6-разового доїння також мала вищі надої скорегованого за вмістом жиру молока у перші 30 днів.

Відтак постало питання, чи використовують ці корови більше запасів жиру для виробництва молока. Результати аналізу крові показали, що так. Корови, яких доїли частіше, мали вищу концентрацію кетонів, що вказувало на більший ризик метаболічних проблем. Професор зазначив, що коли вони відділили корів другої лактації від корів третьої лактації чи старших, корови другої лактації не показали різниці у скоригованому за вмістом жиру молоці. Це свідчить про те, що частота доїння має більший вплив на старших корів.

На основі своїх висновків у цьому дослідженні Райан Пралл поділився двома рекомендаціями. По-перше, в умовах використання системи добровільного доїння старші корови можуть потребувати більшої кількості комбікорму в автоматизованій годівниці, щоб задовольнити енергетичні потреби. По-друге, за його словами, може бути корисним обмежити кількість доїнь на день для старших новотільних корів, щоб захистити їхній метаболізм.

За матеріалами Hoard's Dairyman