Про це повідомив перший заступник міністра агрополітики Максим Мартинюк, повідомляє прес-служба відомства.

Зокрема, анкета містить запит щодо кількості ділянок, їх меж, повноти даних у реєстрах, кількості транзакцій, надходжень від земельного податку, приватизації і судових тяжб за землю — загалом понад 140 параметрів.

«Цей документ — основа глобального проекту з моніторингу земельних відносин, який в форматі пілота за підтримки Світового банку у 2015 році був проведений в Україні, а у серпні 2017 року закріплений на законодавчому рівні», — сказав Мартинюк.

Протягом місяця анкета буде заповнена даними за вказаними параметрами за період з 2015 до 2017 року, що дасть можливість у підсумку сформувати базу даних, яка об'єднує майже півтори сотні показників від 6 держвідомств за 562 адміністративно-територіальними одиницями.

«Ми зможемо побачити динаміку показників використання земель і як змінився рейтинг земельної цивілізованості регіонів. Відповідно, ми зможемо виявити вузькі місця та потенційні ризики і сконцентрувати зусилля на їх виправленні. А відкрита, постійно поновлювана база даних про земельні відносини забезпечить новий рівень прозорості, усвідомленості прийняття рішень на місцевому рівні та чесності перед потенційними інвесторами», — зазначив перший заступник міністра.

Він також нагадав, що Україна стала першою державою, якій вдалося на законодавчому рівні впровадити систему регулярного моніторингу ключових параметрів земельних ресурсів.

За останні два роки такі проекти намагалися реалізувати дев'ять країн, які найбільш гостро потребували детінізації земельної сфери: Грузія і Руанда, Хорватія, Індія, Молдова, Перу, Філіппіни, Україна, В'єтнам.

Безпрецедентно висока політична воля, виявлена при реалізації проекту в Україні пояснюється зокрема зростаючим значенням АПК для національної економіки, що обумовило необхідність ясно розуміти, що відбувається із земельними ресурсами.