поголів'я,
закупівельні ціни,
корова,
МТФ
Під тиском низьких закупівельних цін на молоко поголів’я корів на МТФ знижується другий місяць поспіль
В першому кварталі 2026р. поголів'я корів в Україні знижувалось не тільки в особистих селянських господарствах, а і на промислових фермах.
За попередніми даними Держстату, станом на 1 квітня 2026 року у присадибному і промисловому секторі України утримується 1 млн. 771,1 тис. голів ВРХ, у тому числі 948,2 тис. корів. Порівняно до 1 березня 2026 року чисельність корів скоротилася на 4,9 тис. голів (-1%). Порівняно до 1 квітня 2025 року поголів'я ВРХ скоротилося на 367 тис. голів (-17%), у тому числі корів — на 202 тис. голів (-18%). Близько 54% тварин утримується на промислових підприємствах, а 46% — у господарствах населення.

У промисловому секторі утримується 949,6 тис. голів ВРХ, що на 1 тис. голів менше (-0,1%) відносно 1 березня 2026 року. Поголів'я корів становить 393,8 тис. голів і зменшилось на 1,2 тис. голів (-0,3%) за останній місяць. В 2025р. рік поголів'я ВРХ на підприємствах збільшилося на 32,8 тис. голів (+4%), а кількість корів збільшилася на 16,6 тис. голів (+4%).
Кількість корів у господарствах населення станом на 1 квітня 2026 року становила 554,4 тис. голів, що на 4 тис. голів менше (-1%) ніж місяць тому. За останній рік кількість ВРХ у господарствах населення скоротилася на 400 тис. голів (-33%), а кількість корів зменшилася на 218 тис. голів (-28%).

Другий місяць поспіль поголів'я корів скорочується не тільки в присадибному секторі, а і на промислових молочно-товарних фермах. Тиск зростаючих виробничих затрат та низькі закупівельні ціни, рівень яких у деяких господарств не покриває навіть собівартість сирого молока, тисне на виробника. Триває також різке скорочення поголів'я на сільгосппідприємствах на сході і півдні країни внаслідок російської агресії. Вони вимушені релокувати корів у безпечніші регіони Центральної та Західної України. У березні Україна не імпортувала нетелів. Фермери зайняли вичікувальну позицію в умовах несприятливої кон’юнктури ринку.
Стрибок цін на нафту та нафтопродукти, природний газ, скорочення поставок аміаку та карбаміду з країн Перської Затоки на світовий ринок внаслідок військової операції США та Ізраїлю проти Ірану призвели до росту цін на добрива, дорожчання логістики та зростання виробничих витрат в умовах слабкого попиту на молочну продукцію на внутрішньому ринку. В перспективі ймовірне подальше зростання витрат фермерів на годівлю через дорожчання зернових та олійних культур, що при нинішньому рівні цін на сире молоко може призвести до ще більшого скорочення поголів'я .
Актуальною залишається проблема модернізації старих ферм. В Україні 1375 молочних ферм із них близько 850 господарств (60%) потребують реконструкції та інвестицій щоби відповідати європейським стандартам благополуччя тварин. Їх модернізація може коштувати від 500−1200 євро/корову в залежності від стану приміщень та технологій утримання і доїння. Загальний обсяг інвестицій може становити близько 219 млн. євро. Найбільші витрати припадають на старі підприємства з поголів'ям від 100 до 500 корів. Великі виробники молока самостійно інвестують у реконструкцію приміщень, впровадження сучасних систем вентиляції, освітлення та забезпечення комфортних умов утримання тварин.

В регіональному розрізі близько 53% тварин від загального поголів'я ВРХ утримується в господарствах усіх категорій в наступних областях:
- Полтавська область — 164,90 тис. голів;
- Вінницька область — 155,00 тис. голів;
- Хмельницька область — 144,40 тис. голів;
- Чернігівська область — 125,70 тис. голів;
- Одеська область — 125,00 тис. голів;
- Черкаська область — 124,90 тис. голів;
- Київська область — 102,70 тис. голів.