Нові виклики для українських молочарів — це законодавчі ініціативи, які доволі активно обговорюються останнім часом:

1. Закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» (документ 2042−19, поточну редакцію ухвалено 18.05.2017).
2. Проект наказу Мінагрополітики «Про затвердження вимог до контролю операторів ринку щодо гігієни молока при його первинному виробництві", який саме проходить процедуру погодження в профільному міністерстві.

Загальна мета нових законодавчих змін — створити та впровадити в нашій державі сучасну систему контролю за безпечністю харчових продуктів на основі оцінки ризиків у молочному ланцюгу доданої вартості. Тому молочнотоварним фермам треба готуватись до періодичних перевірок молока-сировини (лабораторних досліджень) і до інспекції виробництв, які відбуватимуться по три-чотири рази на рік. Зараз готуються інспектори Держпродспоживслужби, розробляються чек-листи, відповідно до яких перевірятимуться ферми.

Змін має бути багато і багато питань ще слід вирішити: наприклад, як утилізувати молоко з залишками антибіотиків, якщо воно вже надійшло на переробне підприємство або якщо це молоко все ще на фермі.

Асоціація виробників молока докладає чимало зусиль, щоб зробити перехідний період для своїх господарств найменш стресовим.

Зокрема вдалося заручитись підтримкою Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) у створенні лабораторії з контролю фізичних показників молока та маститів.

Що на практиці означають законодавчі зміни?

Чи справді те, що вимагається, важкодосяжне?

Які перші результати роботи лабораторії АВМ з визначення збудників маститу, способів контролю і їх стійкості до антибіотиків?

Детальніше читайте в журналі «Молоко і ферма» № 6 (43), грудень 2017.