Молочна ферма у Дмитрівці розташована за 14 кілометрів від Краматорська. Нині тут працює два десятки людей. До повномасштабного російського вторгнення працівників було понад шістдесят.

«Робота це все. Не було б фермерства, роботи не було б. Десь шукати роботу, їздити потрібно. Автобуси не ходять, як добиратися? Чим? Що далі? Я думаю, ми переможемо і буде все нормально», — каже працівник ферми Олександр Пятаченко.

Попри обстріли, працівники щодня приходять на ферму, прибирають у приміщеннях, годують та доять корів, доглядають за телятами.

«Гуркіт, звичайно чути. Дуже добре чути. Особливо вночі, літаки літають», — каже про умови життя поблизу зони бойових дій Олександр Пятаченко.

«Шкода корів, звичайно. Хотілося, щоб було все, як раніше. Щоб люди працювали. А так, сидять без роботи й все. Одним днем живеш. А виїхати? Всі тут. Мама тут, бабуся тут», — розповіла доярка Галина Борисенко.

Зоотехнік Ігор Крюченко каже, зараз годують корів пшеницею, бо ціни на неї упали, а затрати на логістику зросли. Також через обстріли фермі довелося скоротити поголів'я худоби: «22-го квітня був приліт на відділення у селі Олександрівка, загинуло 38 тварин. І керівництво вирішило скоротити поголів'я, оскільки почастішали „приходи“ нам і на ферму, і на машино-парковий відділ, на тік. Теж постраждала техніка та збитки завдали».

Ферма у селі Дмитрівка Донецької обл, 12.08.2022, Associated Press

Нині молочну продукцію реалізують у Краматорськ та Слов’янськ.

«Зменшилося виробництво молока. Із 11 тонн перейшли на дві тонни виробництва молока. Подальша перспектива, якщо місто Краматорськ евакуюють, то продукцію продавати не буде кому. І евакуювати й ферму відповідно теж треба буде», — говорить Крюченко.

Він додав, що у приватних господарствах люди продають корів, щоб мати змогу евакуюватись. Кому це не вдається, просто випускають тварин на вулицю.

Репортаж про ферму в Дмитрівці дивіться у відео: