Чернігівщина — епіцентр бойових дій і відродження

Господарство, розташоване на Чернігівщині, 15 грудня 2025 року відзначатиме 20 років з моменту створення. Підприємство почало свою діяльність з двох паїв — 6,22 га землі і двох корів. Напередодні повномасштабних військових дій господарство обробляло понад 1600 гектарів і утримувало 316 голів ВРХ, з них — 175 дійних корів. Доїли майже 8 тис. кг молока на корову на рік. У планах було наростити дійне стадо до 200 голів.

Господарство різнопланове, виробництво диверсифіковане. Основним джерелом доходу були кошти від реалізації експортно-орієнтованих культур: кукурудзи, соняшника, сої і пшениці. Крім цих культур, вирощували овес, просо та інші зернові, а також картоплю.

«Голштинізували поголів'я, обробляли землю, допомагали громаді, платили зарплати і податки, інвестували у власну справу. Навіть не знали, як гарно жили і працювали. Але сталося те, що сталося», — розповідає директор господарства.

Село, в якому розміщене господарство, стало епіцентром бойових дій. Воно розташоване за кілька кілометрів на південний схід від Чернігова та приблизно за 80 км від кордону з противником. Єдиний бар'єр, який стримував ворога від повного оточення обласного центру, була річка Десна.

З першого дня війни господарство забезпечувало військових ЗСУ продовольством, одягом й усім необхідним.

Під час окупації підприємство зазнало важких втрат, зокрема було вбито 156 голів ВРХ, з них 105 корів. З-понад 20 одиниць техніки частину було виведено з ладу, а частину — спалено, зруйновано й понівечено будівлі, знищено запаси кормів і насіння.

Після деокупації власники максимально відновили всі напрями діяльності та запустили нові, зокрема сироваріння. Сьогодні господарство виробляє 30 видів сирів, починаючи з бринзи і закінчуючи пармезаном.

Корови давали до 10 кг молока на голову на день. З того часу господарство пройшло період відновлення: відбудували розбиту інфраструктуру, закупили необхідне обладнання і тварин, добовий надій зріс до 24 кг молока на корову. Триває робота з підвищення продуктивності стада.

Київщина — наслідки окупації досі відчуваються

Підприємство потрапило в окупацію в перші дні війни. На той момент агрофірма обробляла 6 тис. га землі, утримувала близько 1400 голів ВРХ, з них 600 дійних корів, поставляла на переробку до 20 т сировини.

З 25-го лютого по 11 березня господарство продовжувало доїти корів, але відвантажувати молоко на переробку вже не було можливості. Його роздавали населенню та виливали.

Перед повною окупацією 12 березня електропостачання і водопостачання припинилося, корови не доїлися, працівників довелося відпустити, ферму відкрити і випустити тварин. Російські танки пройшли через підприємство, зруйнувавши частину будівель.

Після деокупації, коли повернулися на ферму 8 квітня, почали згонити корів, вивозити трупи тварин. Залишилося близько 400 корів, 90 загинуло, частина отелилася під час окупації. Перше доїння відбулося 16 квітня.

У вересні цього року господарство реалізувало 435 т молока, середній добовий надій на дійну корову становить 37−38 кг молока з умістом жиру 3,9−3,95%, білка — 3,4%, КСК — 85−95 тис./мл.

Харківщина — велика увага вирощуванню ремонтного молодняка

До війни підприємство утримувало 3631 голову ВРХ в реконструйованих та новозбудованих корівниках. Дійне поголів'я налічувало 1200 дійних корів з добовою продуктивністю 32 кг/гол. Щодня молочний комплекс виробляв 36 т молока екстраґатунку.

З початком війни втрати господарства лише в тваринах становлять:

• 545 корів;
• 503 телиці (приліт по літньому табору забрав майже весь ремонтний молодняк);
• 40 нетелей;
• 161 бичок.

Бичків вирощували на окремому майданчику, тому найбільше було втрачено корів і ремонтного молодняка.

Першою проблемою, з якою зіткнулись на молочному комплексі після деокупації, була велика частка корів з атрофованими долями вимені. Це заважало вийти на максимальну продуктивність корів, але тварин потрібно було зберегти. На той момент надій на корову становив 2,6 л молока, а загалом 960 корів давали близько двох тонн.

Сьогодні на корову підприємство доїть 32 л молока з умістом жиру 4,2−4,3%, білка — 3,4%. КСК становить 80 тис./мл, бакзабрудненість — 30 тис./мл.

Більше інформації про господарства, проблеми, з якими зіткнулись після деокупації, та шляхи їх подолання читайте в друкованій та електронній версії журналу «Молоко і ферма» № 5/2025

У 2025 році плануємо випуск шести номерів журналу «Молоко і ферма» — традиційно наприкінці кожного парного місяця. Читачі мають нагоду оформити передплату як друкованої, так і електронної версії журналу. Частково публікуватимемо матеріали у відповідній рубриці на сайті www.milkua.info. Більше інформації щодо передплати: 067 445 19 59 (Viber).