Один із них ― університети. Нашим гідом по науково-дослідній фермі став викладач коледжу сільськогосподарських і природничих наук доктор Лео Тіммз.

«Майже 35 років працюю в Університеті штату Айова і все ще маю відношення до родинного молочного бізнесу: чоловік моєї сестри має ферму на 50 корів у Пенсильванії. Кар'єру я починав наприкінці 70-х як менеджер ферми на 400 корів. На той час така ферма вважалася дуже великою.

В центрі уваги — фермер і пошук відповідей на його запити. Водночас спілкуюся з нутриціоністами, ветеринарами й банкірами, які надають послуги фермерові, а також із переробниками, законотворцями, лікарями і обов’язково зі споживачами.

Багато часу йде на комунікацію з суспільством. Про що розповідаю? Пояснюю, як організоване сучасне виробництво молока, наскільки воно екологічно безпечне по відношенню до корови, землі й довкілля. Розповідаю про те, що молочна ферма — це соціально відповідальний бізнес, а молоко — необхідний і безпечний продукт», — ділиться Лео Тіммз.

Більше інформації про роль університетів, а також кооперативів і громадських об'єднань фермерів читайте в журналі «Молоко і ферма» № 1 (44), лютий 2018

Нагадаємо, що інформацію зібрано під час навчального туру для грузинських виробників молока в рамках проекту, що його спільно реалізують Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО), Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) й Асоціація виробників молока України.