«Вдалим прикладом є Сумська область, де відкривається все більше невеликих переробних підприємств: сироварні, цехи з виробництва молочної продукції з незбираного молока, а на базі Сумського національного аграрного університету проводиться навчання для всіх, хто хоче займатись цією справою, — зазначила вона. — Для деокупованих територій це може бути тимчасовим виходом».

Той же зруйнований Баштанський сирзавод у Миколаївській області, за словами Олени Жупінас, швидко не відновлять, а невелика ферма на 10−15 корів могла б замість того, щоб продавати молоко, зайнятись сироварінням і продавати готову продукцію на місці.

«Певний час дрібна переробка буде затребувана, а той, хто зможе зробити свій продукт ексклюзивним, не лише виживе, а й успішно працюватиме надалі, — вважає вона. — Втім, є й інший бік медалі — низька купівельна спроможність населення. Чи знайдеться покупець на крафтовий продукт? То вже буде питання для бізнесу: заробляти чи виживати».

Більше інформації читайте в інтерв'ю з Оленою Жупінас  «Національна молочна галузь має стати передовою і технологічною, і для цього насправді є можливість»