«Норма споживання м’яса — 70-75 кілограмів на рік на людину. У нас сьогодні ця цифра приблизно 55-56 кілограмів — 78% від норми. Тобто виробництво м’яса в Криму поки недостатнє», — сказав Гербер.

Він додав, що поголів’я м’ясного стада великої рогатої худоби в порівнянні з 1990 роком скоротилося в 4-5 разів і потребує відновлення, так само як і птахівництво, кролівництво, вівчарство.

«Щоб Крим забезпечити м’ясом, треба будувати великі тваринницькі комплекси, що дозволить здешевити продукцію. Необхідне збільшення поголів’я тварин на відгодівлі, треба вирішити пов’язані з цим питання селекційної роботи, кормової бази, використання сучасного обладнання з низьким питомим енергоспоживанням, зокрема, впровадження обладнання, яке працює на відновлюваних джерелах енергії», — додав Гербер.

Він зазначив, що чим дрібніший виробник, тим менше шансів вирішити цю проблему. Невеликі приватні заводи виробляють якусь певну м’ясну продукцію, використовуючи лише частини туші тварини. Решта біологічний «урожай» вирощених тварин — шкуру, кістки і т. д. — просто викидають.

«А все це можна переробити і використовувати. Наприклад, у 70-і роки в Червоногвардійському районі був побудований великий завод, який переробляв ці відходи в м’ясо-кісткове борошно. Будівля заводу збереглася до цих пір, і при бажанні його можна відновити. Адже сьогодні утилізація відходів виробництва для керівників м’ясопереробних кримських підприємств — одна з найсерйозніших проблем», — сказав експерт.

AllCrimea