На острові можна побачити тільки одну ферму, яка схожа на «промислову» — на 100−150 голів дійного стада. Розташовується вона при дорозі, що проходить по північному узбережжі острова, прямо на березі моря. Можливо, десь в більш широких долинах ховається ще кілька ферм. Козяче і овече молоко тут явно отримують від населення, яке розводить кіз і овець в горах, в тому числі вирощуючи корми на терасах замість картоплі або помідорів. Можливості для випасу тут є практично весь рік.

Крім «кооперативного» і «промислового» сиру в центрі острова ще можна купити і сир зроблений самими фермерами.

Весь сир можна розділити на кілька категорій: Fresco (свіжий), Semicurado (середньої виримки), Curado (витриманий) і Aniejo (старий). Свіжий сир, напевно, для вітчизняного споживача буде самим екзотичним. Він являє собою сформований у кульку і посолений в розсолі сир. Після цього він або витримується до 15 днів, або не витримується і навіть подається з розсолом. Такий сир має солодкуватий приємний смак, пружну консистенцію і навіть поскрипує на зубах, як гумова кулька.

Сир середньої витримки дозріває не менше 1 місяця, але якщо мова йде про сири з козячого молока, то і до 4 місяців.

Витриманий сир дозріває від 4, 6 місяців або більше року.

Старий сир — однозначно більше року.

Ще сир буває підкопченими. Використовуються природні оболонки: сухий не гострий червоний перець, попіл, а також гофіо — солодкувате підсмажене борошно з кукурудзяно-пшеничної суміші.

Ціна задоволення не маленька, і не велика. Шматок свіжого сиру обійшовся в 4 євро при ціні кілограма 7,55. Сир середньої витримки коштував 2,4 євро, тобто кілограм приблизно 10 євро. Старий сир можна купити за 3−4 євро невеликий шматочок, кілограм коштуватиме більше 15 євро. Козячий сир — дорожче.

beldairyblog.by