Таку думку в коментарі для AgroPortal.ua висловив представник компанії-імпортера «Альпійські cupu&speck» Михайло Імберовський.

За його словами, цьому передує декілька причин: «Молока в Україні мало, собівартість його висока. А сир, що виробляється, ніяк не може конкурувати за якістю з продукцією, яку пропонує Швейцарія, Австрія чи Франція. Зрозуміло, що споживач обирає краще. Тим паче, ціна нашого сиру наближається до європейського».

Михайло Імберовський звертає увагу, що український експорт обмежений певними рамками, тоді як у Європейському союзі таких бар'єрів немає. До того ж якість продукції, вартість сировини та програми дотацій сільськогосподарських виробників в ЄС ніяк не корелюються з умовами, що є в Україні.

«Раніше у нас на Волині тримали тисячі худоби, зараз на село нараховується 50 корів. Господарства практично перестали займатися тваринництвом, бо це приносить збитки і багато клопоту. Ліпше посіяти рапс або пшеницю і отримати надприбуток, аніж цілий рік займатися худобою», — говорить експерт.

Щоб змінити ситуацію, до питання потрібно підходити комплексно. Інакше ця тенденція буде тільки посилюватися.

Зокрема, слушними стануть законодавчі ініціативи, які стимулюватимуть займатися тваринництвом, державна підтримка, продумана інформаційна кампанія, відновлення дорадчих служб на рівні областей, а також об'єднання фермерів у кооперативи, як це працює в країнах Західної Європи.

«Тоді українські виробники будуть конкурентні», — вважає представник компанії «Альпійські cupu&speck».

Поки що, додає він, прогнозувати подальший розвиток подій на ринку складно. Тим паче, що невдовзі очікується запуск ринку землі.

Для довідки: За 9 місяців 2020 р. Україна імпортувала 26 тис. т сичужних сирів та 4 тис. т плавленого сиру. Згідно аналітичних даних, третя частина ринку сичужних сирів у поточному році зайнята продукцією імпортного виробництва. При цьому обсяги експорту українського сиру нині в 10 разів менші за імпорт. За три квартали 2020 р. він становив 2,9 тис. т.