вершкове масло,
молочна продукція,
молочний ринок
Європейський молочний ринок втрачає імпульс: ціни на масло різко падають на тлі надлишкової пропозиції
Початкове зростання, яке характеризувало старт 2026 року на світовому молочному ринку, втратило силу. Європейський сегмент стикається зі стійким надлишком пропозиції, що вже призвело до різкого погіршення настроїв серед учасників ринку.
Цього тижня, на тлі паузи в торгах Global Dairy Trade (GDT), увага гравців переключилася на європейські індекси, які сигналізують про розворот тренду. Найбільше це позначилося на ринку вершкового масла: ціни, що раніше демонстрували зростання, різко скоригувалися до рівня € 4 000 за тонну. Це фактично нівелювало всі здобутки з початку року на фоні історично високого виробництва в ЄС та США.
Схожа динаміка спостерігається і в сегменті чедера — за останній тиждень ціни знизилися на € 100 до € 3 550 за тонну. Водночас сухе знежирене молоко (СЗМ) і сухе незбиране молоко (СНМ) залишаються відносно стабільними, хоча їхній попередній висхідний тренд, імовірно, вже досяг піку.
Ключовим фактором тиску залишається структурний профіцит: попри певне уповільнення зростання, обсяги виробництва в сухій речовині у провідних експортних регіонах перевищують рівень 2025 року.
На цьому тлі європейські кооперативи обирають різні стратегії. Нідерландська FrieslandCampina несподівано підвищила гарантовану закупівельну ціну молока у квітні на 2,2 євроцента — до 35 ц/л. Водночас Arla Foods зайняла обережнішу позицію, залишивши ціну без змін на рівні 30,8 ц/л, що більше відповідає стриманим очікуванням ринку напередодні піку весняного виробництва.
Глобальні зміни також створюють нові умови для Індії. Зниження європейських цін на сухе молоко може зменшити витрати для місцевих виробників, які залежать від імпортної сировини. Водночас здешевлення масла в Європі посилює конкуренцію для індійських експортерів топленого масла та молочного жиру на чутливих ринках Азії та Близького Сходу.
Експерти зазначають, що подальші перспективи ринку залежать від здатності виробників адаптуватися до нових умов. У найближчі місяці ключовими факторами стануть контроль обсягів виробництва та підвищення ефективності витрат. Очікується, що суттєве відновлення можливе не раніше другої половини 2026 року, коли темпи зростання пропозиції почнуть помітно знижуватися.