Основним недоліком корівників із тунельною системою вентиляції є забруднене повітря укінці приміщення.

«Чисте повітря надходить зліва. Чим ближче до кінця приміщення, тим бруднішим воно стає. Виходить, ми створюємо неоднакові умови для тварин: корова зліва дихає свіжим і чистим повітрям на відміну від корови справа. Ближче до виходу повітря не освіжає тварин, не кажучи вже про корівники довжиною 200 м.

Низькопрофільні корівники із крос-вентиляцією потребують безперервної роботи вентиляторів цілорічно — менше взимку і більше влітку. Про всяк випадок слід ще й запастися генератором, а також забезпечити місце входу свіжого та виходу забрудненого повітря. Щоразу, як ви відчиняєте корівник, щоб нагодувати тварин, додати підстилку чи видалити гній, процес вентилювання порушується», — розповідає молочний фермер і консультант зі США.

Горді Джонс разом із один із своїх найкращих друзів і водночас клієнтом розробив нову систему вентиляції. Завдяки якій звели до мінімуму теплове навантаження, тварини не скупчуються, гній узимку не замерзає, усі корови дихають свіжим повітрям.

Нову концепцію вентилювання було втілено у старі корівники з  природною вентиляцією. Стадо в 650 корів давало «легке» молоко — 38 кг/корову. За 6 місяців надій на корову піднявся до 48 кг. 

Детальніше, про нову систему вентиляції, а також про дослідження вимірювання частоти дихання та температури тіла корів в умовах восьми різних стратегій охолодження, читайте в журналі «Молоко і ферма» № 6 (55), грудень 2019.