Уперше про бенчмаркінг для молочного бізнесу особисто я дізналась у 2009 році, коли за настійливою порадою Ельмана Оруджова для учасників, здається, ІІ Міжнародного молочного конгресу переклали брошуру «Аналізуємо ваш молочний бізнес: системний підхід до використання критеріїв оцінки виробництва»¹ від дорадчої служби Університету штату Пенсильванія. Згодом, відвідуючи молочні ферми США і спілкуючись із їхніми власниками, звернула увагу на те, що вони, розповідаючи про свій бізнес, постійно апелюють до середніх показників по країні чи штату (фінансових і виробничих, наприклад — конверсія корму, виробництво молока на працівника на рік, вихід жиру й білка на корову, запліднюваність, захворюваність, вибракування тощо), вказуючи, на якому рівні з-поміж інших знаходяться саме вони. Чому інструмент, який добре працює в провідній молочній країні світу, тривалий час пробуксовував у нас? Які особливості, потенційні можливості та переваги участі в програмі бенчмаркінгу від Global Agro Finance (GAF)? Ці та низку інших питань з прикладами та візуалізацією обговорюємо з генеральним директором компанії Global Agro Finance Олександром Назарком.

— Пане Олександре, чому, бенчмаркінг, іншими словами — порівняльний аналіз, досить важко «заходив» на наші ферми? Щось змінилось? З якими труднощами стикаються фахівці, які його проводять?

— Трохи передісторії. В Асоціації виробників молока (АВМ) кампанія з проведення порівняльного економічного аналізу стартувала у 2015-му — десять років тому. Розробником моделі був Денис Сергієнко. Бенчмаркінгом він почав цікавитись ще до того, як приєднався до команди консультантів АВМ. У 2019-му естафету підхопив я з колегою по Консультаційному центру (КЦ). Ми працювали за вже розробленим до нас алгоритмом, додавши кілька критеріїв для порівняння, зокрема — з ефективності використання трудових ресурсів, виробленого на людино-годину молока. Втім глобально модель не змінювали, використовуючи її до повномасштабного вторгнення.

У бенчмаркінгу брали участь у загальному десять підприємств, з них 7−8 на постійній основі. Участь для членів АВМ була безоплатна. Справжня проблема полягала в тому, щоб отримати потрібну інформацію з господарств. Якщо інформація є, то далі вже зрозуміло, як проводити розрахунки.

З лютого 2022 року з відомих причин порівняльний аналіз поставили на паузу, а приблизно з середини 2022-го від правління АВМ і топ-менеджерів усе частіше лунали запити про те, що в скрутних економічних умовах виробникам молока треба дати інструмент для визначення потенційних джерел і точок підвищення ефективності.

Було кілька робочих зустрічей на різних рівнях і в 2024-му ухвалили рішення повернути бенчмаркінг до життя. Втім іти на ринок з продуктом, розробленим десятиріччя тому, ми не захотіли. Тому осінню 2024-го було сформовано команду, до якої ввійшов я, консультантка КЦ АВМ з управління ефективністю МТФ Катерина Дудка (кандидат економічних наук, професіонал з 25-річним досвідом роботи зокрема й у міжнародних аудиторських компаніях, одна з розробниць референтної моделі молочної ферми) і менеджер та ІТ-фахівець Владислав Титоренко. Ми об'єднали наші компетенції та зусилля для того, щоб удосконалити продукт. За пів року спільної роботи в кінці квітня 2025-го нарешті довели модель порівняльного аналізу до такої стадії, коли її можна запустити в маси.

У квітні стартували з 8 молочних ферм (мало бути десять, але 2 підприємства не встигли подати необхідні дані). У травні охопленість бенчмаркінгом становила 20 МТФ, у червні — 24 МТФ.

У квітні аналізували березень (8 господарств), у червні — травень (24 господарства) і, сподіваюсь, у липні проаналізуємо ситуацію за червень на основі даних з 30 молочних ферм.

— Що це за ферми? Які вимоги щодо участі?

— Перш ніж вивести продукт на ринок, команда розробників продемонструвала його експертам-консультантам КЦ АВМ, п’ятьом господарствам-членам правління АВМ, а також тим, хто вже брав участь у порівняльному аналізі до повномасштабного вторгнення (до уваги, це топові виробники молока в Україні). Ми попросили їх об'єктивно покритикувати нашу роботу і внести свої пропозиції. Після позитивного зворотного зв’язку, врахування побажань і пропозицій від консультантів, керівництва АВМ та учасників ринку, стартувала активна кампанія з упровадження бенчмаркінгу. У першу чергу це будуть підприємства асоціації, але до нього можуть долучитись усі бажаючі.

Майже сім років, до 2022-го, бенчмаркінг був безкоштовною послугою для МТФ за умови їхнього членства в АВМ. При цьому була команда, яка розробляла продукт, збирала й опрацьовувала інформацію, надавала звіти й аналіз.

Що примітно? Наразі участь у програмі порівняльного аналізу коштує 5 тис. грн./місяць. Наприклад, осінню до мене зверталось підприємство із запитом провести економічний аудит. Фізично вони розміщувались далеко і лише на дорогу потрібно витратити 2 дні. Щонайменше два дні треба побути на місці, щоб зібрати дані, щоб потрібні фахівці знайшли час поспілкуватись і поділитись інформацією. Звісно, потрібен час, щоб обробити дані й сформувати звіт. Це виливається у чималу суму. За моїми підрахунками, 12 місяців участі в програмі бенчмаркінгу коштує суттєво дешевше, ніж один такий річний аудит.

Отже, продукт є абсолютно доступним для підприємства, яке тримає щонайменше 200 молочних корів. Використовуючи звіти, які ми надаємо, місячна інвестиція в 5 тис. грн. для господарства окуплюється в рази і навіть десятки, а то й сотні разів.

Наразі підприємства активно додаються. Напевне тому що, поперше, продукт якісний і демонструються не тільки економічні показники, як раніше, а й технологічні. По-друге, ми дуже диверсифіковано презентуємо структуру витрат, щоб учасники програми розуміли, де вони знаходяться порівняно з іншими підприємствами і де їхні додаткові джерела ефективності, особливо в умовах низьких цін на молоко.

Це гарний інструмент команді ферми продемонструвати результати своєї роботи, бо цифри важать значно більше будь-яких слів, а для власника — оцінити, як працює бізнес загалом або в якісь певні періоди (наприклад, у спеку: чому у когось кращі показники? що вони роблять для цього?).

З квітня 2025-го до програми долучаються як окремі підприємства, так і групи компаній. Зокрема, один з холдингів зайшов 6 молочними фермами. Власне для холдингів, де ціла низка напрямків, бенчмаркінг — дуже важливий інструмент для демонстрації ефективності саме молочного виробництва.

Наразі ведемо перемовини ще з одним агрохолдингом щодо участі його молочних філій в порівняльному аналізі від GAF.

Як це працює? З підприємством, підписуємо угоду про нерозголошення інформації. Усі назви господарств зашифровано, інші учасники можуть бачити тільки цифрові показники. Ми тримаємо таємницю, якщо ж господарі хочуть оприлюднити свої дані — то вже їхня справа.

Установлено досить невелику плату за участь, але вона потрібна і для утримання проєкту, і, як би парадоксально звучало, це дисциплінує і спонукає людей надавати потрібну інформацію, бо за послугу сплачено.

Даємо можливість спробувати й оцінити, як працює бенчмаркінг, заплативши за місяць. Якщо влаштовує, тоді заключаємо угоду на рік.

— Отже ставлення до порівняльного аналізу змінилося?

— Ставлення до бенчмаркінгу змінилося завдяки тому, що зазнав якісних змін сам продукт. Що важливо, змінився також підхід з використання й інтерпретації результатів аналізу.

Як і раніше, щомісячні звіти надсилаємо поштою, але крім того за кілька днів після розсилки організовуємо онлайн-конференції і коментуємо окремі критичні моменти.

Нещодавно від одного з підприємств-учасників надійшла пропозиція додатково до щомісячного звіту давати 5−10 рекомендацій — своєрідне домашнє завдання, — що варто переглянути чи змінити. Нам сподобалась ідея, будемо робити. Для нас це додатковий час, але для господарств — це додаткова цінність.

Тому за червень додамо ще один звіт — топ-10 порад з покращення роботи МТФ. Сподіваємось, на місцях буде цікаво почути наші поради, щоб відшукати резерви і повернути затрачені на бенчмаркінг кошти з надлишком.

— Яка особливість бенчмаркінгу від GAF? На яких блоках чи ділянках молочного бізнесу роблять акцент і чому?

— Які висновки можна зробити за результатами бенчмаркінгу? Які є критичні чи проблемні

— Що найбільше впливає на заробітки ферми?

— Чому бенчмаркінг важливий не тільки для окремих підприємств, а й для галузі загалом?

Відповіді на ці та інші питання читайте в друкованій та електронній версії журналу «Молоко і ферма» № 4/2025.

¹Analyzing Your Dairy Business: A Systematic Approach to Using Benchmarks. Bradley J. Hilty, Peter Tozer and Jeffrey Hyde (Pennsylvania State University). 

У 2025 році плануємо випуск шести номерів журналу «Молоко і ферма» — традиційно наприкінці кожного парного місяця. Читачі мають нагоду оформити передплату як друкованої, так і електронної версії журналу. Частково публікуватимемо матеріали у відповідній рубриці на сайті www.milkua.info. Більше інформації щодо передплати: 067 445 19 59 (Viber).