агробізнес,
зарплатня
Зарплати керівників у агробізнесі зросли на 30-40%
Українські компанії впродовж останніх років стикаються з дефіцитом керівників вищої ланки. На підбір, адаптацію та утримання таких спеціалістів бізнес витрачає найбільше ресурсів, тому їхні зарплати, як основний мотивуючий фактор, збільшилися за останній рік.
Такі дані дослідження кадрового порталу GRC.UA: порівняно з минулим роком три чверті топменеджерів стали отримувати більше.
Зазначається, що зростання зарплат керівників було швидшим за середній темп зарплат по країні. За даними Державної служби статистики, в першому кварталі 2025 року середня заробітна плата стала вищою на 24,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Проте зарплати керівників у фінансовому секторі, ІТ, агробізнесі та страхуванні зросли на 30−40% порівняно з 2024 роком.
Як зазначає аналітична служба порталу GRC.UA:
- три чверті українських топменеджерів стали отримувати більше, ніж минулого року;
- найбільша частка опитаних керівників (35%) відчула мінімальне підвищення зарплати — до 10%;
- ще у 30% опитаних директорів щомісячна фінансова компенсація зросла на 10−20%;
- відчутне підвищення окладів отримали зовсім небагато топменеджерів — збільшили зарплату на 31−40% лише 4% опитаних;
- збільшили зарплату більше ніж на 41% лише одному з сотні директорів.
У GRC.UA роблять висновок, що далеко не всі компанії мають змогу підвищувати зарплати навіть найбільш затребуваним працівникам. Кожен четвертий топменеджер зізнався, що у 2025 році став отримувати менше. При цьому найбільше скорочення зарплат на 31−40% відчули 6% керівників.
На відміну від основних зарплат, додаткова фінансова винагорода керівників майже не змінилася за останні пів року.
- 42% опитаних топменеджерів озвучили те, що рівень їхніх бонусів та премій не змінився порівняно з 2024 роком;
- взагалі не має бонусів третина (36,6%) керівників;
- 14,5% директорів зазначили, що їхні бонуси та премії скоротилися;
- 7% топменеджерів отримують збільшену додаткову фінансову винагороду.
Ринок праці у 2025 році показує зростання зарплат і трудової пропозиції. Проте гострим залишається дефіцит кваліфікованих кадрів, особливо серед керівників середньої та вищої ланок. У боротьбі за таланти українські компанії покладаються на зарплату, розмір якої перекриває інфляційні ризики. Окрім цього, для залучення та утримання висококваліфікованих управлінців бізнес впроваджує нецінові стимули — гнучкість, соцпакети, оплату професійного навчання тощо.