Денис Марчук, заступник голови ВАР, коментує:

«За роки незалежності склалися великі корупційні складові щодо користування сільськогосподарськими землями, що перебували у державній власності. Землі оброблялися в „тіні“, а держава недотримувала податки. Щоб упорядкувати обробіток таких земель, ВАР підтримує позицію, щоб державні підприємства, які володіють земельним банком, перетворилися на акціонерні товариства та товариства з обмеженою відповідальністю. Відповідно, вони будуть сплачувати законний податок у вигляді 12 відсотків від нормативно-грошової оцінки земель. Якщо в них немає можливості самостійно займатися обробітком, вони мають здати в оренду ці землі через аукціон Prozorro, і податки буде платити орендар».

Державні землі є резервом, з якого активи можуть бути надані фермерам, що були змушені залишити господарства на тимчасово окупованих територіях.

«Після тимчасової окупації значна кількість товаровиробників залишилися за межею своєї господарчої діяльності, лише деяким вдалося вивезти сільськогосподарську техніку. Але зайти в ринок їм важко, майже нема земель, які не обробляються. Проте є ще 470 тис. га земель в НААН. Новий закон дасть можливість фермерам з окупованих територій через аукціони отримати землю, працювати на ній, отримувати заробіток і створювати нові робочі місця», — зазначив заступник голови ВАР.

Денис Марчук наголосив на позиції ВАР щодо наступного етапу земельної реформи.

«З 2024 року на ринок допускаються юридичні особи. ВАР виступає проти запровадження у 2024 році збільшення лімітів на купівлю с/г земель до 10 тис. га. В умовах повномасштабного вторгнення це створює несправедливі умови для різних учасників ринку. Доцільно залишити ліміти на рівні 100 га „в одні руки“ до кінця війни і два роки після. Тоді малий і середній агробізнес буде мати повноцінний доступ на земельний ринок», — резюмував експерт.

uacouncil.org