криза,
ціна,
корми для ВРХ
Вплив державного регулювання на ринок кормів для ВРХ
Додати 200 грам цукру в раціон корови вигідніше, ніж працювати з мелясою чи жомом. Коли відходи коштують дорожче за результат виробництва — це ознака значного дисбалансу в економіці і відсутності регуляторного впливу зі сторони Міністерства.
Про це зазначив бренд-менеджер компанії «Pöttinger-Україна» Володимир Мірненко на своїй сторінці у Facebook.
Криза примушує задуматися над собівартістю виробництва та альтернативними джерелами прибутку.
«Санкції проти РФ обвалили ринок нафти. Попри всі позитивні сторони для українців (нафту у РФ купують за безцінь) є і інша сторона медалі. Зважаючи на такі ціни на дизель, біодизель став економічно не цікавий», — розповідає Володимир Мірненко.
Плантації цукрової тростини, яку насаджали для виробництва біодизелю, почали виводити на ринок харчування. Збільшення пропозиції цукру на ринку — обвалило ціни.
«Цукрові заводи збагнули, що окрім цукру (на ціну якого не мають впливу) вони мають ще й мелясу та жом, ціна на які повністю у їх владі. Ціни на мелясу та жом підскочили. Отримали унікальну ситуацію: дешевий цукор та дорогі жом і меляса», — зауважує фахівець.
Все більше українських господарств вводить в раціони ВРХ повножирову сиру чи тостовану сою.
Цьогоріч обкрадання малих та середніх виробників сої на ПДВ, а також світова тенденція до падіння на сою вплинули на закупівельні ціни в Україні. Однак мова про інше — про співвідношення ціни на сою та на відходи від сої.
«Невеликі партії сої у фермерів можна придбати зараз за 6 800 грн./тонну. Великі партії за 8 000 — 8 600 грн./тонну. При цьому соєва макуха (навіть не шрот!) коштує 9 600 грн./тонну», — зауважує Володимир Мірненко.