Однак його інтеграція в масовий кавовий сегмент стикається з низкою серйозних бар'єрів. За оцінками аналітиків, світовий ринок верблюжого молока у 2024 році досяг 14−15 млрд доларів і може більш ніж подвоїтися до середини 2030-х років. Водночас це зростання не означає автоматичного поширення продукту в кавовій індустрії.

Основна проблема полягає у функціональних властивостях молока. Для кави воно має добре пінитися, емульгуватися та витримувати нагрівання. Через особливу структуру білків — зокрема інший склад казеїну та відсутність β-лактоглобуліну — верблюже молоко поводиться інакше, ніж коров’яче, що ускладнює формування стабільної пінки.

Хоча лабораторні дослідження показують, що за оптимальних умов воно може давати якісну піну, у реальних умовах кав’ярень результат нестабільний. Навіть незначні зміни температури чи жирності можуть впливати на текстуру напою, що є критичним для великих мереж, які працюють зі стандартизованими процесами.

Ще одним викликом є висока собівартість. Через низьку продуктивність верблюдів і слабкий розвиток інфраструктури галузі таке молоко значно дорожче за коров’яче, що автоматично відносить його до преміум-сегменту.

У відповідь виробники починають переходити від сирого молока до спеціально оброблених продуктів — стандартизованих рідких форм, порошків або сумішей з іншими видами молока. Такий підхід нагадує шлях розвитку вівсяного молока, яке стало популярним саме після адаптації під потреби кавової індустрії.

Експерти вважають, що ключовим фактором успіху стане не виробництво, а технологічна обробка — зокрема контроль властивостей білків і створення продуктів, придатних для бариста.

Очікується, що верблюже молоко навряд чи стане масовим інгредієнтом для кави. Водночас навіть часткове проникнення у сегмент спеціалізованої кави може сформувати прибуткову нішу з високою доданою вартістю.

ІНФАГРО за матеріалом dairynews. today