«Це значно зменшить обсяг парникових газів, що виробляються тваринами, але він не ліквідує їх повністю. Нам слід задуматися про повне виключення цієї ланки з процесу виробництва їжі. В майбутньому, білок мікробів, «космічна їжа» холодної війни, стане частиною нашого раціону», — заявив Олександр Попп (Alexander Popp) з Інституту кліматологічних досліджень в Потсдамі (Німеччина).

Крім викидів промислових підприємств і вихлопів автомобілів, величезну роль у розвитку глобального потепління грає сільське господарство і пов'язані з ним галузі економіки. Рисові поля виробляють величезні кількості метану і окису азоту, а корови та інша велика рогата худоба виробляють ще більше цих газів.

За поточними оцінками вчених, багатомільярдна армія корів, овець та інших жуйних домашніх тварин з'їдає приблизно половину рослинної продукції світу і виробляє більше парникових газів, ніж машини і промисловість, виділяючи в атмосферу 120 мільйонів тонн метану щороку. Екологи і кліматологи давно думають над тим, як можна зменшити обсяг цих викидів, не позбавляючи людства м'яса і молока.

Попп і його колеги запропонували оригінальний спосіб вирішити цю проблему, не відмовляючись від м'яса і молока і при цьому зменшивши обсяги метану, що викидається, майже до нуля, спираючись на досвід радянської мікробіологічної промисловості.

Ще в 1960 роках радянські вчені показали, що дріжджі та інші мікроби виробляють приблизно в 100 тисяч разів більше білка, ніж корова або будь-яка інша тварина аналогічної маси. Це переконало функціонерів КПРС створити потужну промислову галузь, зайняту виробництвом бактеріального білка, а також вітамінів і амінокислот.

Мікроби, створені в радянських лабораторіях і їхні західні аналоги, як зазначає Попп, досить довго вважалися одним з потенційних джерел їжі для учасників багаторічних експедицій в далекий космос. Вчені з Європи і Австралії знайшли їм цілком «земне» застосування — їх можна використовувати як корм для худоби.

«Сучасні технології дозволяють нам вирощувати мікробів в промислових масштабах, використовуючи енергію світла і використовуючи неорганічні сполуки азоту і метану. Наші розрахунки показують, що перехід на такі корми не тільки скоротить викиди парникових газів, а й буде вигідний для самих фермерів», — додав Беньямін Бодірскі (Benjamin Bodirsky), колега Поппі.

Як показують розрахунки кліматологів, до середини поточного сторіччя «бактеріальна жижа» зможе замінити приблизно 10−19% біомаси, споживаної худобою, що різко знизить кількість метану, що викидається, скоротить площу розораних полів і зменшить загальний обсяг вироблюваних парникових газів на 6−9%.

Вчені сподіваються, що подібні кліматичні доводи, укупі з вигідністю виробництва і споживання бактеріальних білків, змусять уряди всіх країн світу і підприємців звернути увагу на цю забуту, але цікаву технологію часів холодної війни.

pubs.acs