аграрії,
посівна,
паливо
Вартість палива та добрив залишається суттєвим навантаженням для аграріїв
Питання вартості ключових ресурсів для аграрного виробництва, зокрема пального та мінеральних добрив, залишається актуальним для українських товаровиробників. У Всеукраїнській аграрній раді (ВАР) звертають увагу на необхідність подальшого опрацювання рішень, які дозволили б знизити виробничі витрати та підтримати конкурентоспроможність галузі.
Про це у виступі в ефірі каналу «Київ» повідомив заступник голови ВАР Денис Марчук.
Йдеться про законодавчу ініціативу щодо зменшення акцизного навантаження на пальне для аграріїв. Вона передбачалася в контексті гармонізації українського законодавства з європейськими нормами та мала б забезпечити більш рівні умови для вітчизняних і європейських виробників.
«В Україні вже мав би діяти закон, який зменшує акциз на пальне для товаровиробників, але він досі не прийнятий. Хоча ще у вересні 2024 року під час змін до акцизного законодавства було передбачено розробку окремого рішення для аграріїв. Його мета — вирівняти умови з європейськими виробниками, зокрема шляхом зниження ставки до 50% від акцизу. Станом на квітень 2026 року, це питання залишається невирішеним. ВАР вже звернулася до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України з пропозицією повернутися до розгляду цієї ініціативи. Ми розраховуємо, що це питання буде актуалізовано найближчим часом», — зазначив заступник голови ВАР.
Також окрему увагу у ВАР звертають на ситуацію на ринку мінеральних добрив, де фіксується суттєве зростання цін.
«Ситуація з мінеральними добривами є критичною. Через глобальні фактори, зокрема загострення ситуації на Близькому Сході, ціни на азотні добрива зросли більш ніж на 35%. У багатьох країнах уряди вже відреагували — знижують мита або ставки ПДВ, щоб підтримати аграріїв. Ми звернулися до уряду України з пропозицією скасувати мита на імпорт добрив. Це дозволить виробникам якісніше підготуватися до посівної та підвищити врожайність», — прокоментував Денис Марчук.
У ВАР зазначають, що зниження витрат на ключові ресурси може позитивно вплинути на обсяги виробництва, експортний потенціал галузі та, відповідно, валютні надходження до країни.