Хвороба не завжди явно проявляється клінічно, хоча збудник може бути діагностований у стійлі або на тваринах. Інкубаційний період зазвичай становить 1−4 тижні. У молодих бичків прояви дуже часто з’являються на шкірі мочки вуха й у міжщелепній ділянці, у корів і телиць ураження спостерігається навколо очей, на шиї, а також на грудній клітині й кінцівках.

Спори проростають та вражають волосяний покрив і поверхневі шари шкіри. З пошкодженої шкіри виділяється ексудат, який змішується з пошкодженою шкірою та волоссям, утворюючи струп сіро-білого кольору. Хвороба поширюється від центру назовні і призводить до кільцеподібного ураження діаметром від 2,5 до 5 см. Сусідні ураження можуть накладатися один на одного і утворювати більші уражені ділянки.

Захворювання може стати проблемою всього поголів'я, особливо в регіонах із помірним кліматом в осінні або весняні місяці, і насамперед проявляється в ослаблених тварин та тварин з імуносупресією.

Цьогоріч в Україні зареєстровано унікальну вакцину проти трихофітії великої рогатої худоби Тріхобен, яку розробили науковці чеської компанії Bioveta і яка понад двадцять років доступна для фермерів у країнах Європейського Союзу.

Детальніше про клінічні ознаки, способи профілактики та лікування читайте в журналі «Молоко і ферма» № 4/2023 та за посиланням http://milkua.info/uk/post/ak-zapobigti-ta-likuvati-trihofitiu-u-vrh