Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький під час презентації дослідження «Майбутнє агропродовольчого сектору України: конкурентоспроможність, євроінтеграція та розвиток внутрішнього ринку», повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Він зазначив, що завданням для українського агросектору нині є трансформація від переважно сировинної моделі експорту до виробництва продукції з високою доданою вартістю, посилення конкурентоспроможності та підготовка виробників до роботи за правилами єдиного ринку ЄС.

«Зараз є готовність держави максимально допомагати аграріям. Ми прагнемо об'єднати зусилля у потужну синергію, яка дасть змогу примножити напрацювання та гарантувати конкурентоспроможність сектору. Важливо не тільки переймати європейський досвід, а й пропонувати ЄС власні рішення для спільного розвитку», — підкреслив Тарас Висоцький.

Він зазначив, що для формування ефективної моделі розвитку необхідна спільна робота держави, бізнесу, профільних асоціацій, експертів та міжнародних партнерів.

Заступник міністра аграрної політики та продовольства Денис Башлик розповів про практичні аспекти підготовки України до участі у Спільній аграрній політиці ЄС. Одне із ключових завдань — створення та посилення інституційної спроможності Виплатної агенції. Паралельно Україна вже працює над пілотуванням цифрових та інформаційних систем, необхідних для її майбутньої роботи, зокрема FSDN та АКІS.

Також він підкреслив, що адаптація аграрного сектору до вимог ЄС вимагатиме від агробізнесу суттєвих інвестицій. Це стосується, зокрема, нових вимог до благополуччя тварин, обмежень щодо засобів захисту рослин і виконання нітратного законодавства.

«Європейська інтеграція аграрного сектору — це рух двох сторін: бізнесу та держави. Нам потрібно мати спільне бачення з бізнесом, особливо з малими та середніми виробниками, які є найбільш вразливими на перехідних етапах. Важливо розуміти, як зробити цей процес найменш болючим для бізнесу», — підкреслив Денис Башлик.

Він також наголосив на важливості залучення агровиробників до сучасних інформаційних систем. Зокрема, АКІS має забезпечувати доступ фермерів до актуальних сільськогосподарських знань і європейських практик, тоді як FSDN дозволить збирати дані на рівні окремих господарств, необхідні для формування ефективної аграрної політики.