Молочна галузь України

Місце у світі У 2024 році Україна посіла 32 місце на світовій молочній мапі за обсягом виробництва молока — з 7,21 млн. т (діаграма 1).

Діаграма 1.

Виробництво молока окремими країнами у 2024 р., млн. т

Джерело: ДССУ та аналітичний відділ АВМ.

Для порівняння, у 2020-му країна виробила 9,9 млн. т і посіла 20 місце, а в 1992 році — 19,1 млн. т, і була шостою в десятці лідерів. Цифри свідчать про те, що вітчизняна молочна галузь має значний потенціал для збільшення виробництва молока-сировини. Одним із стримувальних факторів є вітчизняна молокопереробна галузь. У 2024-му із 373 зареєстрованих потужностей з переробки молока працювало лише 123.

Експорт

Кожний 5-ий літр молока, який переробляється в Україні, йде на експорт. Основними експортерами залишаються країни СНД, зокрема Молдова і Казахстан, а також ЄС — Польща, Литва, Нідерланди. Щодо країн ЄС, то слід зауважити, що кінцевий споживач українського набілу — не європеєць. Україна поставляє в ЄС переважно біржові продукти, які трейдери часто відправляють у треті країни.

Поголів'я ВРХ

В Україні зберігається тенденція до скорочення кількості корів. Якщо у 2009 році їхнє поголів'я налічувало майже 3 млн., то зараз трохи більше мільйона (діаграма 2). Це відбувається за рахунок особистих селянських господарств (ОСГ), в яких зменшення поголів'я прискорилося повномасштабним вторгненням. Водночас у відносно безпечніших регіонах поступово зростає поголів'я худоби на молочнотоварних фермах (МТФ).

Діаграма 2.

Динаміка кількості корів за секторами, млн. гол.

*Без урахування тимчасово окупованих територій.

Джерело: ДССУ та аналітичний відділ АВМ.

«Плани розвитку галузі, які були сформовані українським урядом на початку незалежності, коли малий фермер мав нагодувати країну (за європейським зразком), не спрацювали в Україні. Особисті селянські господарства не отримали належної державної підтримки, тому все-таки домінуючими виробниками молока, що йде на переробку, є молочнотоварні ферми», — пояснює Олена Жупінас.

Виробництво молока

Станом на 1 листопада 2025-го в Україні виробили 5,87 млн. т молока — на 271 тис. т менше (-4%) порівняно з 1 листопада 2024 року. Скорочення відбулося за рахунок особистих селянських господарств. При цьому промислові господарства виробили 2,64 млн. т молока-сировини, що на 187 тис. т (+7,6%) більше, ніж торік. Це найвищий показник з 2009 року (діаграма 3). Попри зменшення поголів'я на МТФ, виробництво молока в цьому секторі зростає завдяки збільшенню продуктивності корів.

Діаграма 3.

Динаміка виробництва молока за секторами, млн. т**

*Без урахування окупованих територій.

**Вміст основних сухих речовин: 3,4% жиру та 3,0% білка.

Джерело: ДССУ та аналітичний відділ АВМ.

У 2009 році на переробку надходило більше молока від особистих селянських господарств порівняно з молочнотоварними фермами — 60 та 40%, відповідно. Сьогодні частка МТФ у поставленому на переробні підприємства молоці становить майже 95% (діаграма 4).

Діаграма 4.

Динаміка надходження сирого молока на переробку, млн. т**

*Без урахування окупованих територій.

**Вміст основних сухих речовин: 3,4% жиру та 3,0% білка.

Джерело: ДССУ та аналітичний відділ АВМ.

Попри негаразди, які звалилися на українських виробників молока за час війни, продуктивність корів на МТФ зросла на 20% порівняно з довоєнним 2021 роком. При середній по Україні продуктивності 6125 кг/корову/рік (з урахуванням надоїв в особистих селянських господарствах) ферми показали рекордні 8167 кг молока (графік 1). Топові господарства доять понад 13 тис. кг на корову в рік.

Графік 1.

Динаміка продуктивності корів, кг/корову/рік

Джерело: ДССУ та аналітичний відділ АВМ.

Як і в світі, в Україні триває тенденція до укрупнення молочних тваринницьких ферм. Найбільше зростають господарства з поголів'ям понад 1000 корів (діаграма 5), 37% корів утримується саме на великих молочното варних фермах. На жаль, протягом 2022−2025 років галузь втратила 472 МТФ (26%).

Діаграма 5.

Кількість МТФ за розміром та відсоток утримуваних на них корів*

Джерело: ДССУ та аналітичний відділ АВМ.

Не зважаючи на виснажливі блекаути, загрози безпеці та логістичні збої, МТФ подвоїли частку молока, що поставляється на переробку гатунком «екстра». Наприклад, у 2014 році молочні заводи переробляли лише 9,2% такого молока, у 2025- му очікується 62% (діаграма 6).

Діаграма 6.

Динаміка виробництва молока екстраґатунку*

*Сорт «екстра»: кількість бактерій (КБ) ≤ 100 тис./см³, кількість соматичних клітин (КСК) ≤ 400 тис./см³; вищий сорт: КБ ≤ 300 тис./см³ та КСК ≤ 400 тис./см³; перший сорт: КБ ≤ 500 тис./см³ та КСК ≤ 500 тис./см³. З огляду на євроінтеграційні процеси українські фермери повинні перейти на виробництво молоко екстраґатунку лише до 2030 року.

Джерело: ДССУ та аналітичний відділ АВМ.

Ціни на молоко

З початку війни середня закупівельна ціна на молоко-сировину в Україні нижча за середньоєвропейську (графік 2). У 2022 році вона була меншою на 41%, у 2023-му — на 34%, у 2024 — на 17%. У першому півріччі 2025-го ціна на українське молоко становила 37,82 євро/100 кг порівняно з 52,87 євро/100 кг в Європі, що на 39% нижче.

Графік 2.

Динаміка закупівельних цін на молоко в Україні та ЄС у 2022−2025 роках, євро/100 кг без ПДВ

Джерело: CLAL. IT, USDA та аналітичний відділ АВМ.

«У другому півріччі 2025 року закупівельні ціни на молоко почали підніматися, але вже у жовтні спостерігалося різке падіння. В середньому за останні чотири роки ціна молока в Україні на 30−35% нижча, ніж в ЄС. Така різниця є великим викликом для вітчизняних виробників молока, оскільки згідно з оновленою торговельною угодою між Україною та Євросоюзом, яка набула чинності 29 жовтня 2025 року, до 1 січня 2028-го ми зокрема зобов’язані виконати всі європейські вимоги до благополуччя сільськогосподарських тварин.

Це накладає додаткове фінансове навантаження на наших фермерів. Європейські фермери йшли до цих вимог майже 20 років, а нам дали всього лиш два роки. В таких умовах надзвичайно складно займатися молочним скотарством, адже ціна на молоко на 30% нижча, а вимоги до його виробництва такі, як в ЄС. Необхідно шукати можливості підтримки вітчизняних виробників молока, інакше всі досягнення в галузі за останні чотири роки зійдуть нанівець.

Держава повинна звернути увагу на ціноутворення в Україні. Наші виробники молока потрапляють під подвійний пресинг: з одного боку на них тиснутимуть європейські вимоги, збільшуючи собівартість виробництва, з другого — на міжнародному ринку (адже кожний 5 л молока, що переробляється в Україні, є експортоорієнтованим) їм доведеться конкурувати з такими експортерами, як США, Нова Зеландія, країни Латинської Америки.

У двох останніх регіонах ціни на молоко нижчі (графік 3), адже худоба на випасі, і відповідно його собівартість значно нижча. В США ферми автоматизовані, худоба має кращу генетику з вищими показниками жиру і білка. Нам до їхнього рівня йти не один рік, а тому конкурувати важко. Уряд і профільне міністерство повинні вирішити, як вибудувати підтримку молочної галузі, щоб українські фермери могли конкурувати з основними країнами-експортерами», — пояснює Ганна Лавренюк.

Графік 3.

Ціни на молоко в Україні, США, Новій Зеландії та Уругваї, євро/100 кг без ПДВ

Джерело: CLAL. IT, USDA та аналітичний відділ АВМ.

Більше інформації про ситуацію на світовому ринку та прогнози цін на молоко у найближчий період читайте в друкованій та електронній версії журналу «Молоко і ферма» № 6/2025

У 2026 році плануємо випуск шести номерів журналу «Молоко і ферма» — традиційно наприкінці кожного парного місяця. Читачі мають нагоду оформити передплату як друкованої, так і електронної версії журналу. Частково публікуватимемо матеріали у відповідній рубриці на сайті www.milkua.info. Більше інформації щодо передплати: 067 445 19 59 (Viber); щодо розміщення рекламної інформації: 067 470 56 14.