За попередніми даними Держстату, у липні 2026 року господарства усіх категорій виробили 563,70 тис. т молока-сировини, що на 2,8 тис. т менше (-0,5%) відносно червня та на 99,7 тис. т менше (-15%) відносно липня 2025 року. У січні-липні 2026 року Україна виробила 3,55 млн т молока-сировини, що на 499 тис. т менше (-12%) відносно минулорічного періоду. У січні-липні 2026 року частка підприємств у виробництві молока-сировини становила 54%, а господарств населення — 46%.

Підприємства виробили 281 тис. т молока-сировини у липні 2026 року, що на 2,1 тис. т менше (-0,7%) порівняно з червнем, але на 12 тис. т більше (+4,5%) відносно липня 2025 року. У січні-липні 2026 року МТФ виробили 1,93 млн. т молока-сировини, що на 97,3 тис. т більше (+5%) відносно минулорічного періоду. Водночас, обсяги забою ВРХ на підприємствах у липні становили 10,63 тис. т (жива маса), що на 2% більше відносно червня, але на 5% менше відносно липня 2025 року. З початку року обсяги забою ВРХ становили 79,24 тис. т, що на 6% більше ніж торік.

У господарствах населення обсяги надою у липні 2026 року становили 282,70 тис. т молока-сировини, що на 700 т менше (-0,2%) відносно червня і на 111,7 тис. т менше (-28,3%) відносно липня 2025 року. У січні-липні 2026 року господарства населення виробили 1,62 млн. т молока-сировини, що на 596,3 тис. т менше (-27%) відносно минулорічного періоду.

У липні виробництво молока-сировини в Україні було майже на рівні червня і скоротилося несуттєво в присадибному та промисловому секторі. Втім, обсяги надою на молочнотоварних фермах (МТФ) навіть в умовах форс-мажорних обставин, які тиснули на молочну галузь, все одно були вищими відносно липня 2025 року. Така сама ситуація з обсягами виробництва молока на МТФ з початку року. В Україні зменшилися обсяги виробництва молока-сировини під впливом спеки, оскільки не всі молочнотоварні ферми пройшли модернізацію і укомплектовані сучасними вентиляційними системами, які дозволяють коровам уникнути теплового стресу. Спекотна погода вплинула на скорочення виробництва молока-сировини у багатьох господарствах на 10−15%. Внаслідок падіння обсягів надою певним господарствам не вдалося виконати плани по забезпеченню молоком-сировиною молокопереробні підприємства.

Попит на молоко-сировину з боку молокопереробних підприємств стримували скорочення попиту на цільномолочну продукцію на внутрішньому ринку, сповільнення обсягів експорту вершкового масла в ЄС та наплив в Україну імпортних сирів. У першому півріччі 2026 року в Україну було ввезено 23 тис. т імпортного сиру, що на 20% більше ніж торік. У перерахунку на молоко-сировину це становить близько 250 тис. т молока-сировини, яке мало бути використано українськими сироварами для випуску вітчизняної продукції.

Ймовірне скорочення виробництва молока-сировини на МТФ у четвертому кварталі 2026 року, оскільки собівартість виробництва молока-сировини набагато вища за поточні закупівельні ціни, які в кращому випадку дозволяють фермерам вийти в нуль, а в гіршому випадку є збитковими. Через дорожчання палива підвищуються витрати на доставку молока-сировини на завод, що тисне на закупівельні ціни. При розрахунку прибутковості враховується ціна молока-сировини з урахуванням вартості доставки на молокопереробне підприємство. Попри ймовірне зниження цін на шроти, собівартість грубого корму при величезних цінах на дизельне пальне може бути занадто високою.

Також в Україні існують передумови до зростання цін на корми. Ринок добрив входить у період високих цін та обмеженої пропозиції. Обсяги добрив на спотовому ринку залишаються мінімальними, а дорожча логістика впливає на зростання собівартості поставок. У попередні місяці було імпортовано недостатньо фосфорних та NPKS-добрив, а обсяги національного виробництва добрив не дозволяють компенсувати нестачу. Поєднання дорогої логістики, обмеженої пропозиції та накопиченого попиту створює передумови для подальшого зростання цін на добрива, а значить більших витрат на виробництво продукції рослинництва, кормів та годівлю корів.

Викликом для молочної галузі стали російські удари по розподільчим центрам таких ключових українських роздрібних мереж, як Novus, Сільпо, АТБ, а також по накопичувальному центру компанії Danone. Молочна продукція надходить до розподільчих центрів з молокопереробних заводів, а потім доставляється по окремих крамницях. Якщо розподільчий центр випадає з даного логістичного ланцюга, то майже на тиждень можуть знизитися обсяги замовлень цільномолочної продукції для кінцевих супермаркетів. В періоди таких перебоїв з логістикою, на молокопереробних підприємствах з'являються надлишки молока-синовини, які можуть пускатися на випуск вершкового масла, сухого молока абр молока тривалого зберігання, але не свіжої молочної продукції, яку буде складно швидко доставити в супермаркети без розподільчих центрів. Після вирішення перешкод з доставкою молочних продуктів до кінцевого споживача, вірогідне відновлення попиту на молоко-сировину з боку виробників цільномолочної продукції.

У січні-липні 2026 року обсяги виробництва молока-сировини наростили сільгосппідприємства у 14 областях, а саме у Вінницькій області (+6%), Волинській області (+3%), Житомирській області (+13%), Івано-Франківській області (+15%), Київській області (+2,8%), Кіровоградській області (+2%), Львівській області (+15%), Миколаївській області (+4%), Рівненській області (+36%), Тернопільській області (+15%), Харківській області (+26%), Хмельницькій області (+2%), Черкаській області (+4%) та Чернігівській області (+11%) відносно минулорічного періоду.

У січні-липні 2026 року близько 54% молока-сировини виробили сільгосппідприємства у наступних областях:

• Полтавська область — 277,70 тис. т;
• Черкаська область — 234,90 тис. т;
• Хмельницька область — 183,70 тис. т;
• Чернігівська область — 182,70 тис. т;
• Вінницька область — 174,20 тис. т.

Пресслужба Асоціації виробників молока