При цьому Україна має дуже добрі умови для розвитку цього напряму — найдешевші у світі корми, географічне розташування поряд с найбільшими ринками збуту та вже існуюче покоління ВРХ.

Про це йшлося під час прес-конференція «1 млн доларів на рік додатково або перспективи виробництва та експорту української яловичини» 5 серпня у Києві.

«Ринок яловичини набагато ширший, ніж ринок свинини, яку у багатьох країнах не споживають із релігійних причин. Крім арабського світу, поряд з Україною знаходиться і найбільший та найстабільніший імпортер яловичини — ЄС, доступ до якого отримати цілком реально, запровадивши промислове виробництво та переробку», — зазначає економіст технічного співробітництва ФАО Андрій Ярмак.

Додатковою перевагою від розвитку відгодівлі та переробки ВРХ є створення внутрішнього ринку збуту для приблизно 1 млн фуражних зернових та 400 тисяч тонн шротів, який потрібно зараз знаходити поза межами країни, більш ефективне використання відходів харчової промисловості, створення джерела додаткової виручки для виробників молока, розвиток внутрішнього споживання якісної яловичини та запровадження кількох тисяч робочих місць у сільській місцевості.

Саме тому програма розвитку виробництва, переробки та експорту яловичини — нині фокус для фермерів, міжнародних організацій та Держпродспоживслужби, що об'єднали зусилля для роботи в цьому напрямі. «Ми опрацюємо список підприємств і господарств в Україні, які хочуть експортувати яловичину», — зазначив Віталій Башинський, національний експерт ФАО.

«Україна була орієнтована на експорт до країн колишнього СНГ, особливо в Росію. Ми втратили цей ринок. Постала проблема диверсифікації продукції і пошуку нових ринків збуту. Ми сподіваємося, що наші рекомендації, подані до міністерства щодо моніторингу ситуації будуть враховані. «Ми зараз працюємо над можливістю виходу нашої продукції яловичини на Китайський ринок», — сказав Володимир Лапа.

Agronews