Сімейна молочна ферма у с. Кам’яна Гора Жовківського району — приклад того, як люди не бояться використовувати усі можливості, брати на себе відповідальність і постійно вчитися чогось нового.

Позитивному настрою власника можна тільки позаздрити, адже робота ця далеко не з простих — на фермі 16 корів, плюс іще дві телиці і четверо телят. І всі вони потребують щоденного догляду.

Микола Пилипець каже, що допомагає його велика сім'я. Заснував свою ферму п’ять років тому. Тоді він скористався допомогою канадського проекту «Підвищення конкурентоспроможності молочного сектору в Україні». На базі чотирьох таких господарств у селі створили кооператив «Загора».

У рамках цієї канадської програми, сім'ї Пилипців допомогли взяти кредит на 144 тис. грн під 3% річних. Уже рік, як вони успішно цю позику погасили, а кошти використали на будівництво нової великої стайні. Крім того, отримали доїльний апарат та ще деяку необхідну для молочарства техніку. Зараз фермер співпрацює з канадським проектом «Розвиток молочного бізнесу в Україні», та найголовнішим для себе називає навіть не матеріальну підтримку, а навчання і нові знання, які він отримав від спеціалістів.

Завдяки двом доїльним апаратам, процес доїння займає близько години. А щоб у молоко не потрапляли бактерії, переливають його в 500-літровий резервуар для охолодження. Фермер розповідає, що корови після отелення дають 22−25 літрів молока на день.

Пан Микола вважає, що «наші люди зіпсовані колгоспами» і часто не знають, як господарювати на своїй землі.

«Радянський Союз виховував мільйони наймитів, а тих, хто був хорошим господарем, називали куркулем і відсилали до Сибір. Але зараз — то все залежить від нас і від того, чи захочемо ми працювати».

За матеріалами ЗІК