Про це йдеться у звіті ООН щодо світової торгівлі, пише agroportal.ua.

Зазначається, що основним рушієм стали послуги — їхній обсяг зріс на 9% (на $ 700 млрд), торгівля товарами збільшилася на 2% (на $ 500 млрд).

Водночас аналітики зауважують, що темпи зростання торгівлі суттєво різнилися між секторами. Торгівля офісним обладнанням та фармацевтичними товарами зростала темпами, значно вищими за середні. А вартість торгівлі в енергетичному секторі різко знизилася у 2024 році.

«У 4 кварталі 2024 року зростання світової торгівлі було найбільш вираженим в агропродовольчій сфері (+4%), комунікаційному обладнанні (+6%), точних приладах (+4%) і транспорті (+5%)», — додають у ООН.

Фахівці підкреслюють, що сільськогосподарська продукція підпадає під одні з найвищих тарифів (мит) у міжнародній торгівлі. Хоча регіональні торговельні угоди та багатосторонні торговельні переговори знизили деякі бар'єри, сільське господарство залишається дуже захищеним у багатьох країнах.

«Експорт сільськогосподарської продукції з країн, що розвиваються, обкладається високими ввізними митами, які в середньому становлять майже 20% відповідно до режиму найбільшого сприяння», — уточнили в ООН.

І додали, що африканські, південноазійські та східноазійські країни, як правило, застосовують відносно високі тарифи на сільськогосподарську продукцію, тоді як у країнах Латинської Америки вони в середньому набагато нижчі. Розвинені країни мають відносно низькі середні тарифи. Однак ці країни також мають одні з найвищих тарифних піків, які можуть перевищувати 100%.

Середні тарифи значно різняться в різних секторах, коливаючись від 8% на овочеву продукцію до 4% на рослинну продукцію.

«Перероблені сільськогосподарські товари обкладаються вищими тарифами, ніж сировинні сільськогосподарські товари. Це називається тарифною ескалацією, яка перешкоджає збільшенню доданої вартості в країнах, що розвиваються», — говориться у звіті.