«Завдяки торговельному безвізу, який почав діяти у 2022 році, український експорт зростав послідовно й стабільно. І мова йде не лише про сировинні товари — значна частина продукції з доданою вартістю також вирушила до Європи. Варто відзначити, що українські товари отримали позитивне сприйняття на європейських ринках — у Німеччині, Іспанії, Італії, де активно купують нашу продукцію. Щодо існуючих обмежень, то вони жорсткіші порівняно з 2024 роком, але все ж кращі, ніж у 2021-му. Якщо раніше для цукру діяла квота лише на 20 тисяч тонн, то сьогодні йдеться вже про можливість експорту близько 100 тисяч тонн на рік. Це суттєво кращі показники, ніж були до початку повномасштабного вторгнення рф», — зазначив він.

Водночас для зернових, зокрема пшениці, умови торгівлі з Європою стали жорсткішими.

«Щодо пшениці зараз запроваджені обмеження: якщо минулого року ми експортували понад 4 мільйони тонн, то цього маркетингового року передбачено лише 1,3−1,5 мільйона тонн. Тому, якщо говорити про подальший розвиток експортних напрямків, Україна зосереджуватиметься додатково на ринках Азії, Африки та Близького Сходу — це наші традиційні партнери», — пояснив заступник голови ВАР.

Попри нові умови та логістичні виклики, українська продукція продовжує користуватися попитом.

«З точки зору логістики, експорт на ринки поза межами ЄС буде дещо затратнішим, однак світовий попит зберігається — передусім через нестачу якісного продовольчого зерна. Україна й надалі користується попитом, і, незважаючи на війну, яка триває вже четвертий рік, інтерес до української продукції у світі не зменшується», — резюмував експерт.

uacouncil.org