За попередніми даними Єврокомісії, у травні 2026 року середня ціна на молоко-сировину в ЄС становила 42,53 євроцентів за кг, що на 0,61% менше ніж у квітні 2026 року. Відносно ціни станом на травень 2025 року, молоко в ЄС здешевіло на 19,77%. У травні ціна на молоко екстраґатунку в Україні становила 30,92 євроцентів за кг.

Відносно квітня ціна на молоко-сировину виросла лише у п’яти країнах-членах ЄС, а саме у Бельгії до 41,75 євроцента за кг (+7,58%), Данії до 41,89 євроцента за кг (+4,68%), Угорщині до 38,62 євроцента за кг (+2,99%), Нідерландах до 41,75 євроцента за кг (+0,60%) та Швеції до 43,73 євроцента за кг (+0,18%).

У травні закупівельні ціни не змінилися у Німеччині, Ірландії, Іспанії, Італії, Португалії і на Кіпрі порівняно з квітнем 2026 року.

За останній місяць молоко-сировина подешевіла у 14 країнах, у тому числі у Болгарії до 42,09 євроцента за кг (-0,19%), Чехії до 39,26 євроцента за кг (-1,64%), Естонії до 38,07 євроцента за кг (-4,87%), Франції до 43,02 євроцента за кг (-4,93%), Хорватії до 48,73 євроцента за кг (-0,25%), Латвії до 37,98 євроцента за кг (-1,71%), Литві до 35,56 євроцента за кг (-5,07%), Австрії до 46,30 євроцента за кг (-0,96%), Польщі до 43,15 євроцента за кг (-0,81%), Румунії до 39,01 євроцента за кг (-2,59%), Словенії до 38,25 євроцента за кг (-1,60%), Словаччині до 37,06 євроцента за кг (-1,46%) та Фінляндії до 51,30 євроцента за кг (-0,06%).

Найдорожча молоко-сировина — на Кіпрі (66,82 євроцентів за кг). Найнижчі ціни за молоко отримують фермери у Словаччині (37,06 євроцентів за кг) та Латвії (37,98 євроцентів за кг).

Відносно травня 2025 року ціни на молоко-сировину виросли лише у Хорватії (+0,14%).

Знизилась ціна на молоко у 23 країнах, а саме у Бельгії (-22,14%), Болгарії (-9,93%), Чехії (-24,84%), Данії (-25,07%), Німеччині (-25,16%), Естонії (-25,93%), Ірландії (-22,04%), Франції (-12,51%), Італії (-20,93%), Кіпрі (-0,86%), Латвії (-21,40%), Литві (-30,16%), Угорщині (-22,33%), Нідерландах (-26,11%), Австрії (-16,80%), Польщі (-19,32%), Португалії (-3,50%), Румунії (-11,28%), Словенії (-21,26%), Словаччині (-23,98%), Фінляндії (-0,70%) та Швеції (-23,74%) порівняно з минулорічним періодом.

Надвиробництво молока-сировини у Європі у другій половині 2025 року та у першому кварталі 2026 року призвело до появи надлишку молока-сировини на ринку, що вплинуло на зниження цін на вершкове масло та накопичення запасів сирів в Європі, які тиснуть на закупівельні ціни. Нереалізовані надлишки вершкового масла існують навіть у сусідній Швейцарії, яка раніше не стикалася з проблемою збуту молочної продукції. Внаслідок укладання нової торгової угоди ЄС з країнами Латинської Америки та введення безмитних тарифів на молочну продукцію зі США під тиском адміністрації Трампа, конкурувати на європейському ринку стає дедалі важче.

Тиск на молочний сектор створює використання дешевших рослинних жирів у харчовій промисловості, насамперед пальмової олії, як замінника молочного жиру. Через занадто високі ціни на вершкове масло у попередні роки, кондитери почали замінювати рецептуру своєї продукції та використовувати суміші замість вершкового масла. Близько 40% вершкового масла використовувалося у виробництві продуктів харчування, але тепер відновлення надвисоких цін на товар малоймовірне.

Конфлікт на Близькому Сході вплинув на підвищення витрат фермерів на електроенергію, паливо, добрива та корми. В умовах нестабільних цін на молоко, високих виробничих витрат та необхідності значних інвестицій у сучасні технології великі кооперативи отримують переваги завдяки ефекту масштабу. Зокрема, на початку червня компанії Arla Foods та DMK Group створили найбільший молочний кооператив у Європі. Новий кооператив об'єднує близько 11,2 тис. фермерів-власників та 28,8 тис. співробітників у 7 країнах. Загальний обсяг молока, який надходитиме на переробку, становитиме 19,4 млн тонн на рік, а річний виторг перевищуватиме 20 млрд євро.

Пресслужба Асоціації виробників молока