«Маємо симбіоз водокористувачів та влади у цьому новому форматі. Ми розпочали роботу над концепцією щодо розвитку зрошувальних систем вищого рівня — магістральних каналів та головних насосних станцій, які здійснюють забір та транспортування води безпосередньо з водосховища або річки до водокористувачів, включаючи організації водокористувачів або приватних зрошувальних систем, в разі їх створення», — сказав він.

Головна мета, наголошує Володимир Хвостов, — опрацювати ідею щодо створення окремих операторів на кожній зрошувальній системі, керувати якими будуть самі водокористувачі за участі представників держави та місцевих громад. При цьому регулювання водостоку та загальної кількості води, які можуть бути використані з господарських цілях, залишаться під контролем держави.

«Подібні системи діють у багатьох європейських країнах та США. Цей новий формат співпраці об'єднає „Компанія Публічного Права“. Ця структура зарекомендувала себе в багатьох країнах, як ефективний інструмент керування зрошувальними системами. Керівний склад повинен мінімум на 49% складатися з водокористувачів, які матимуть право голосу», — пояснив Володимир Хвостов.

Також передбачається, що водокористувачі відповідатимуть за зрошувальну систему, якою вони керують. Зокрема, покриватимуть витрати оператора.

«Це момент відповідальності кожного водокористувача. Якщо він залучений до управління зрошувальною системою, користується її послугами, то має і фінансувати її діяльність. Звісно, пропорційно площі зрошуваних земель. Таким чином, ми приходимо до відповідальної системи управління — я управляю, але я і відповідаю», — пояснив учасник ВАР.

Володимир Хвостов наголосив, що в частині розробки законопроєкту про операторів основної зрошувальної інфраструктури, водокористувачі підтримують рішення Мінагрополітики відновити роботу робочої групи, яка має консолідувати пропозиції ключових стейкхолдерів і запропонує найбільш оптимальні рішення.