Однак постає питання: для чого в стаді більше отелень, коли кожне отелення спричиняє виникнення в корови стресу та ризики для здоров’я?

Під час дослідження в Нідерландах, опублікованому в Journal of Dairy Science, автори оцінювали вплив подовження періоду добровільного очікування й міжотільного періоду на виробництво молока, тривалість лактації і кондицію тіла. Для досліду первісток і повновікових корів осіменяли у різний час з періодом добровільного очікування 50, 125 або 200 днів.

За кожною коровою спостерігали з моменту отелення до шести тижнів після наступного отелення. Після виключення вибракуваних корів з аналізу науковці повідомили, що повновікові корови з 200-денним періодом добровільного очікування (ПДО) виробляли 26,8 кг молока/день, скоригованого за вмістом жиру і білка. Корови з 50-денним ПДО давали 29,5 кг молока/день. У первісток молочна продуктивність не залежала від тривалості ПДО. З огляду на це, короткий період добровільного очікування видається привабливим. Однак чи достатньо цього, щоб нівелювати негативний вплив стресу під час отелення?

Що стосується тривалості лактації, то виробництво молока знижувалося з 100 до 200 дня доїння однаковими темпами для всіх ПДО. Це говорить про те, що у тільних корів не обов'язково продуктивність зменшується швидше. Нарешті, ПДО не вплинув на бал вгодованості протягом перших 44 тижнів лактації. Однак корови з 200-денним ПДО завершили лактацію з 3,5 балу вгодованості, а корови з 50-денним ПДО з 2,6 балу. У первісток показник не відрізнявся залежно від ПДО.

З огляду на ці результати, можна сказати обидві стратегії (подовжувати чи не подовжувати добровільний період очікування) мають право на існування. Однак знову питання: оцінювати вплив подовження періоду добровільного очікування на економічні показники не варто?  

За матеріалами Hoard’s Dairyman