податки,
забруднення повітря,
біомаса
Біомасові котельні повинні сплачувати податки на викиди вуглецю
З 1 січня 2019 року в Україні набрали чинності зміни до Податкового кодексу в частині сплати податку за викиди двоокису вуглецю. Також платити цей податок мають біомасові котельні.
Про це повідомляє голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха.
Зокрема, ставку податку за викиди двоокису вуглецю стаціонарними джерелами підвищено з 0,41 грн за тонну до 10 грн за тонну, тобто збільшено у 24 рази. Платниками податку за викиди двоокису вуглецю є суб'єкти господарювання та інші юридичні особи, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, якщо такі викиди перевищують 500 тонн за рік.
У суб'єктів господарювання, що спалюють біомасу для виробництва біогазу, виникає справедливе питання чи дійсно вони повинні сплачувати податок на викиди двоокису вуглецю?
Згідно з оцінками Біоенергетичної асоціації України, на виробництво теплової енергії в Україні застосовується близько 2 млн т н.е. біомаси, що використовується майже на 8 тисячах теплогенеруючих установках, що є джерелами викидів двоокису вуглецю в атмосферу після спалювання.
Майже всі установки, що спалюють біомасу, потужністю понад 600−700 кВт перевищують обсяг викидів СО2 у 500 тонн за рік.
Таким чином, за формальними ознаками викиди двоокису вуглецю від спалювання біомаси повинні оподатковуватися. І на практиці вони дійсно оподатковуються.
Однак, такий стан речей не відповідає світовій практиці, оскільки в усьому світі біомаса вважається СО2-нейтральним паливом, адже при її спалюванні двоокису вуглецю утворюється стільки, скільки було поглинуто рослинами під час росту.
Зокрема, згідно з методологіями механізму чистого розвитку Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату, викиди двоокису вуглецю від спалювання біомаси не враховуються.
Крім того, відповідно до Керівних принципів національних інвентаризацій парникових газів, що є рекомендаціями IPCC (Міжурядова група експертів з питань змін клімату), викиди двоокису вуглецю від спалювання біомаси повідомляються як нульові в енергетичному секторі.
У всіх країнах-членах ЄС податки на викиди двоокису вуглецю під час виробництва енергії з біомаси також не застосовуються.
Зокрема, у Швеції податок на викиди двоокису вуглецю покладається на постачання, імпорт та виробництво викопного палива для опалення, біомаса звільнена від цього податку.
Лише в Україні податок на викиди двоокису вуглецю застосовується до біомаси.
Ураховуючи зазначене, вважаємо, що суб'єкти господарювання, що спалюють біомасу, біогаз на стаціонарних джерелах забруднення, повинні бути звільнені від сплати податку на викиди двоокису вуглецю.
Для цього необхідно передбачити у Податковому кодексі, що ставка податку за викиди двоокису вуглецю, які утворилися в результаті спалювання біомаси, біогазу, в тому числі в результаті одночасного їх спалювання з іншими видами палива, становить 0,00 гривень за 1 тонну.