Про це заявив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», Леонід Тулуш, передає прес-служба ННЦ.

«Останнім передбачено, що з 1 січня 2018 року розподіл бюджетної дотації буде здійснюватись у сумі не більше ніж 150 млн грн на одне сільгосппідприємство на рік з урахуванням пов’язаних з таким товаровиробником осіб. Така норма була запроваджена у якості своєрідного запобіжника, який унеможливлював би надмірну концентрацію сум держпідтримки в розпорядженні мізерної кількості сільгосппідприємств», ― пояснив науковець.

На його думку, у разі призупинення дії даної норми у Законі про Держбюджет-2018 ще на рік «законсервуються» наявні проблеми із виплатою бюджетних дотацій, що досить яскраво проявились у 2017 році.

«Йдеться, в першу чергу, про значну нерівномірність розподілу сум бюджетних дотацій. Адже за результатами семи порцій виплат бюджетних дотацій у 2017 році 50 сільгосппідприємств ― найбільших їх отримувачів ― тобто лише близько 2% від загальної кількості сільгосппідприємств, внесених у відповідний Реєстр, та менш як 3% сільгосппідприємств, що вже отримали такі дотації у 2017 році, ― змогли сконцентрувати у себе понад 70% загальної суми держпідтримки», ― сказав Тулуш.

На решту 97% учасників даного напряму підтримки припадає менше 30% загальних сум бюджетних дотацій. Станом на кінець жовтня вона становить не більше 350 тис. грн на рік в середньому на одне таке підприємство.

За його словами, очікувалося, що за результатами виплати дотацій у 2017 році порядок функціонування даного напряму підтримки у 2018 році буде скориговано, особливо з врахуванням необхідності продовження дії цієї програми. Проте замість очікуваного удосконалення порядку виплати дотацій Комітет з питань бюджету ВРУ вирішив «заморозити» на 2018 рік дію важливого запобіжника, який зміг би усунути ключовий недолік даної форми підтримки ― нерівномірність розподілу коштів.

«Таке рішення Комітету може похитнути довіру значної кількості сільгосппідприємств до даної програми підтримки та зумовити їх відмову від участі у ній. Причому таке рішення окремих сільгосппідприємств лише на руку найбільшим реципієнтам даної форми підтримки: чим менше коло учасників, тим більший розмір бюджетних дотацій, отримуваних тими сільгосппідприємствами, які залишатимуться у відповідному Реєстрі», ― наголосив Тулуш.

«Без застосування запобіжників щодо обмеження частки окремих сільгосппідприємств та пов’язаних з ними осіб у загальній сумі бюджетних дотацій цей напрям державної підтримки фактично спрямовується лише на стимулювання подальшої концентрації аграрного капіталу, сприяння розвитку надпотужних переважно інтегрованих сільгосппідприємств», ― додав він.

«Зважаючи на це, рішення Комітету з питань бюджету щодо незастосування у 2018 році запобіжника, який обмежував би максимальні суми дотацій в одні руки, одночасно із лобіюванням окремими групами збільшення обсягів фінансування даного напряму за рахунок зменшення фінансування по інших не менш важливих напрямах і програмах підтримки розвитку сільгосптоваровиробників, складно визнати економічно доцільним», ― підсумував експерт.