Роботу вчених профінансувало Міністерство харчової промисловості та сільського господарства ФРН. В ході роботи дослідники покладалися на існуючі публікації, що описують ферми Великобританії, Нідерландів, Норвегії та інших країн. З 1144 наукових робіт, присвячених особистісним якостям працівників сільського господарства, були відібрані і проаналізовані 38.

З'ясувалося, що наукове співтовариство протягом десятиліть спостерігало залежність між особистісними якостями фермерів, ставленням до худоби і її благополуччям. Мартін Сібрук, який в 1972 році затвердив термін «взаємини людини і тварини», припустив, що зміцненню цих відносин сприяють уважність і акуратність з боку працівника.

Вплив ставлення до корів був зафіксований в 94% наукових праць, а роль особистісних якостей — в 50%. Зокрема, було встановлено, що у працівників з ознаками неврозу корови не тільки давали менше молока за лактацію, а й вимагали більш значних витрат на ветеринарне лікування. Надої корів знижувалися і у працівників, які відчувають злість або депресію. Вчені пов'язують це з тим, що, перебуваючи під впливом негативних почуттів, людина витрачає власні емоційні ресурси і втрачає контроль за ситуацією.

Крім особистої відповідальності, помітний вплив на здоров'я худоби зробила задоволеність фермерів своєю роботою. Дослідники виявили, що якщо персонал ферми позитивно оцінював свою працю, то для молока від корів з цього підприємства був характерний нормальний вміст соматичних клітин. Відповідно до гіпотези, працівники, які усвідомлюють важливість справи, більш трепетно ​​ставилися до питань гігієни і огляду корів на предмет маститу і інфекцій.

Емпатія і прихильність до тварин в цілому асоціювалася з благополуччям на фермі. Була зафіксована і зворотна кореляція: на тих фермах, на яких викидень у телиці сприймався працівниками легше, ніж викидень у нетелі, спостерігався знижений рівень здоров'я всіх тварин. При цьому вчені відзначають, що в багатьох ситуаціях економічні фактори повинні превалювати над емоційними.

milknews.ru