Зазначається, що війна становить велику небезпеку для виробників добрив, оскільки такі заводи працюють із вибухонебезпечними та отруйними матеріалами.

Зокрема, обстріл зазнав завод «Сумихімпром», що призвело до витоку аміаку. Своєю чергою, Сєвєродонецьке об'єднання «Азот» (15,3% потужностей з виробництва азотних добрив в Україні) знаходиться на лінії вогню поблизу непідконтрольних територій і не працює. Одеський припортовий завод (14,4% потужностей азотних добрив) було зупинено на початку війни. «Рівнеазот» знаходиться в потенційно небезпечній зоні, де можливі ракетні обстріли.

Потужності українських виробників дозволяють повністю забезпечити потреби внутрішнього ринку азотних добрив. Але зараз GMK Center передбачає, що більшість потужностей з виробництва добрив вже зупинено як через небезпеку військових дій, так і через проблеми з постачанням сировини.

Відновлення виробництва залежатиме від термінів закінчення бойових дій та характеру отриманих ушкоджень.

«Водночас в Україні недостатньо розвинене виробництво комплексних добрив. 2021 року в Україну імпортовано 1,9 млн т комплексних добрив. Найбільшим джерелом імпорту комплексних добрив була Білорусь (617 тис. т). Це 32,1% загального обсягу імпорту комплексних добрив. Таким чином, Україні необхідно знайти альтернативні джерела імпорту для заміщення імпорту з білорусі», — ідеться у матеріалі.