За словами Малкова, головна мета проекту — розробка пріоритетів по всіх напрямках: і по рослинництву, і по тваринництву, і по ветеринарії, і по фітосанітарії.

Він наголосив, що, наприклад, шкідники теж змінюються, відбувається поширення ветеринарних хвороб. У тому числі і в рибному господарстві, і в лісництві.

«Єдиного підходу не існує. Ми наполягаємо на підході Climate Smart, який є інтегрованим і мультисекторальним, тобто враховує кроссекторальність екологічних систем», — зазначив експерт.

І додав, що гармонійне управління різними екологічними системами допоможе покращити ситуацію в сільському господарстві.

«Дозвольте говорити умовно науковими термінами. Уявимо умовну сільськогосподарську екосистему з умовним зрошувальним каналом. Зрозуміло, що зміни клімату впливають на прохідність цього каналу, тому що його ніхто не чистить, ростуть водорості. На нього впливають стоки з полів, у тому числі пестицидів, впливає природна ерозія ґрунту. Гармонійне управління цими екосистемами направлене на збільшення виробництва, на покращення продуктивності праці, при цьому з мінімальною деградацією ґрунту та мінімальними викидами парникових газів. На нашу думку, такий інтегрований підхід мав би бути цікавим. А конкретне рішення потрібно давати під конкретну ситуацію, моделі тут не працюють», — підсумував Михайло Малков.

agropolit