Про це розповіла радниця директора Офісу з розвитку підприємництва та експорту Ольга Гвоздьова, пише Інфагро.

Молочна продукція є традиційною частиною раціону в Узбекистані, зокрема популярні ферментовані напої: кефір, айран і біфідок. Найшвидше зростають категорії готового дитячого харчування, питних йогуртів і вершкового масла, що свідчить про поступову диверсифікацію споживчих уподобань.

«Середній вік населення — 29 років, — зазначила Ольга Гвоздьова. — При цьому рівень урбанізації - лише 51%, і це впливає на дистрибуцію по країні, на певні проблеми з логістикою, особливо продуктів, котрі швидко псуються чи потребують холодної логістики».

На переконання директора агентства Інфагро Василя Вінтоняка, українським виробникам доцільно зосередитись на експорті до Узбекистану продукції з високою доданою вартістю, оскільки саме цей сегмент забезпечує найкращі можливості для сталого виходу на ринок.

Стрімке зростання ринку країни, де проживає 38% населення Центральної Азії, робить її найбільшим потенційним споживачем молочних продуктів у регіоні.

Між Україною й Узбекистаном діє угода про вільну торгівлю, яка забезпечує нульову ставку мита для продукції з українським сертифікатом СТ-1.

«Наразі 16 українських підприємств мають офіційний дозвіл на експорт молочної продукції до Узбекистану», — наголосила сертифікована консультантка з питань експорту до ЄС, технічного регулювання та доступу до закордонних ринків Галина Перепелиця.

Регуляторна система Узбекистану активно оновлюється, зауважила вона: у 2023 році скасовано низку застарілих технічних регламентів, натомість введено нові санітарні норми та систему оцінки безпечності. Особливу увагу приділено сертифікації Halal (власна національна система діє з травня 2023 року), а також маркуванню «Фойдалілік Бєлгісі» (Знак корисності), що класифікує продукти за рівнем поживної цінності.