Максим Армашов, провідний технічний спеціаліст по жуйних тваринах ТОВ «Каргілл Енімал Нутрішн»

Дзвінок з господарства в кінці травня цього року о 7-ій ранку: «Молоко впало, роби щось. За три дні втратили вже 2 літри». Дощ ішов четвертий день майже без упину, впродовж двох останніх діб датчики реєстрували вологість, супроводжуючи сиреною тривоги, — 100%. Температура повітря вдень становила 23 °C та близько 19 °C вночі. Раціон та корми не мінялись останні три тижні. Рівень жиру в молоці становив 4,03−4,12%, а білка — близько 3,27−3,35%.

Попри пояснення, що температура 23 °C і 100% вологості в сукупності дають показник температурно-вологісного індексу (ТВІ) 72 помаранчевої зони (табл. 1), що відповідає другому ступеню теплового стресу, директор не міг повірити: який стрес — ще прохолодно.

Таблиця 1.

Температурно-вологісний індекс (ТВІ)

ТВІ 68−71 — легкий тепловий стрес; 72−79 — помірний; 80−89 — середній; 90−99 — сильний; >100 — загибель корів.

Тунельна вентиляція на фермі працює, але «плачучі» панелі сухі через високу вологість повітря на вулиці. Як наслідок, корови опинилися в умовах парких джунглів, коли охолоджувальна система засмоктує вологе і тепле повітря ззовні без охолодження.

Жуйні тварини мають таку особливість: теплообмін відбувається за рахунок дихання та іррадіації (розсіювання тепла) з поверхні тіла. Обидва процеси погіршуються при високій вологості повітря. Легені не віддають вологу і тепло з диханням, а на поверхні тіла утворюється піт, що не сохне і не відводить тепло. Фактично ми стали свідками, коли основною причиною теплового стресу на фермі стала не шалена спека, а шалена вологість. З нею ти нічого не вдієш, бо вентилятори її не зменшать, а на вулиці через постійний дощ і випаровування вологість повітря зависока.

Цей випадок, коли тварини отримують тепловий стрес після зливи, не перший. Втім, такі прецеденти не настільки часті, як з тепловим стресом від спеки. Наприклад, абсолютний температурний максимум України у 2024 році — 41,6 °С, а максимальна температура на поверхні ґрунту — 80 °C — була зафіксована біля міста Вознесенськ Миколаївської області.

Основні ознаки сильного теплового стресу:

• ↓ споживання загальнозмішаного раціону (TMR) на 10−15%;
• ↑ дихальних рухів на >60−120;
• ↑ ректальної температури >39,2 °С;
• ↓ рівнів гормонів росту та репродуктивних гормонів у кровотоці;
• ↑ споживання води;
• ↑ втрат води через випаровування, потіння, слинотечу, дихання;
• ↓ вгодованості;
• ↓ активності (схильність до залежування, стояння в групі);
• ↓ продуктивності (менший надій, вміст жиру і протеїну);
• ↑ рубцевого ацидозу та синдрому дірявого кишківника;
• ↑ випадків захворювань (метриту, ламініту, маститу, ріст соматичних клітин);
• ↑ відсотка вибракування.

Поділюсь лайфхаком практичного моніторингу та вимірювання теплового стресу на фермі. Термометр або термодатчик встановлюються перед фільтрами або колбою. Вимірюємо температуру молока і фіксуємо дані. Якщо температура молока:

• >38,5 °С, то маємо жовту зону або початковий ступінь теплового стресу з втратою 0,238 кг молока на годину;
• >39 °С — помаранчева зона або другий рівень теплового стресу з втратою 0,303 кг молока на годину;
• • >40 °С — червона зона або третій рівень теплового стресу з втратою 0,322 кг молока на годину;
• >41 °С — фіолетова зона або четвертий рівень теплового стресу, який при досягненні ТВІ >90 представляє летальну загрозу, а при ТВІ >95 може настати смерть тварини.

Чому втрата молока приведена на годину? Тому що тепловий стрес може тривати не впродовж 24 годин на добу, а, наприклад, з 13:00 до 19:00, або ж у будь-який інший час залежно від зовнішніх температур та вологості повітря. Зокрема — пройшла різка злива, після якої години дві все сохне й випаровується вода. У такому разі повітря набуває високої вологості, в системах охолодження вимикається подача води, а вентилятори швидко проганяють тепле і вологе повітря, тварини відчувають тепловий стрес. Після того, як вологість повітря згодом падає, вмикається подача води для охолодження — і стрес зникає. Втім ці 2−3 години також коштують продуктивності.

Усі ми, хто живе справами ферми, як правило, одразу бачимо прояви чи наслідки теплового стресу у групі «Дійні корови». При цьому, дуже мало звертаємо увагу на сухостій і ремонтний молодняк, в яких наслідки дії теплового стресу впливають на показники ферми упродовж років.

Наука не стоїть на місці. На інформаційному майданчику відомого американського журналу Hoard’s Dairyman представлено матеріали професорки Університету Вісконсина в Медісоні (University of Wisconsin-Madison) Хіменою Лапортою (Jimena Laporta), які проливають світло на те, як тепловий стрес, пережитий коровою під час сухостою впливає на саму тварину після отелення, її теля та його майбутню плідність і продуктивність, а також на наступне покоління. Для зручності назвемо корову на сухостої F0, отримане після сухостою теля — F1, наступне покоління (онука) — F2 і розглянемо вплив теплового стресу на всі три покоління на молочній фермі.

F0 — у корів, які пережили тепловий стрес під час сухостою, спостерігаємо погіршення процесу відновлення та регенерації залозової тканини вимені. Якщо при запуску маємо спостерігати наростання процесів аутофагії та апоптозу, то під дією теплового стресу вони, навпаки, пригнічуються. У період отелення в нормі маємо спостерігати процес проліферації залозистої тканини, але при тепловому стресі проліферація пригнічена, як наслідок, зменшується частка секреторної і збільшується епітеліальної тканини; зменшується поділ альвеол, що призводить до більшої захворюваності на мастит та, за інформацією різних досліджень, втрати від 2 до 5 літрів молока за кожен день протягом поточної після теплового стресу лактації тварини.

F1 — теля, що народилось від матері, яка пережила тепловий стрес під час сухостою, має до 25% меншу від звичайної вагу; страждає на метаболічні та ендокринні розлади; у нього порушена терморегуляція; спостерігається затримання розвитку внутрішніх органів, особливо печінки та вимені, зниження швидкості процесу поділу клітин, диференціації та набуття функціоналу, зниження адсорбції IgG при споживанні молозива, знижений імунний статус, гірше споживання молока та стартерного корму, затримка розвитку. Вони погано запліднюються та мають меншу молочну продуктивність протягом життя. Такі телята слабкі, вищий відсоток вибуття як під час вирощування, так і тоді, коли стають коровою. Це перші претенденти на вибуття через слабкість і хвороби.

F2 — тварина-онука має знижену продуктивність (мінус 1,5 кг молока), гірший розвиток вимені й часто підвищений уміст соматичних клітин; для таких тварин характерне раннє вибуття зі стада, погіршення показника «продуктивне довголіття». Вивчення всіх наслідків теплового стресу на друге покоління науковці продовжують, але перші дані вражаючі.

Виходячи з перелічених впливів, маємо організувати охолодження й попередити тепловий стрес у групі сухостою не гірше, ніж для продуктивних корів. Інструментів багато: вентиляція, тінь, обприскування, охолодження, спеціальні раціони, дріжджові метаболіти, осмолітики, захищені ніаціин, холін, метіонін, хром тощо. Головне, до чого нас закликають дослідники: насамперед зрозуміти, що тепловий стрес під час сухостійного періоду — питання стратегічне і потрібно мати програму з профілактики теплового стресу у сухостійних тварин.

Якщо на фермі відсутні системи вентиляції й охолодження, то я би радив інвестувати в них у першу чергу для сухостою. На таких фермах просто must have — спеціальні літні раціони, складені за допомогою програми Dairy Max на базі CNS, яка об'єднує нормативи і рекомендації NASEM 2021 і CNSPS, чого більше ні в кого немає, крім компанії Cargill. Літні раціони коштують дорожче — це зрозуміло і нормально через введення добавок та використання найбільш якісних кормів. І це інвестиція в збереженість стада та зменшення захворюваності й вибуття.

Інші публікації серії «Молочний бізнес у пошуку енергії для продуктивності та розвитку» від компанії Cargill:

Енергія для старту теляти

Молочний бізнес у пошуку енергії для продуктивності та розвитку: кормові добавки

Молочний бізнес у пошуку енергії для продуктивності та розвитку: джерела білка

Молочний бізнес у пошуку енергії для продуктивності та розвитку: клітковина і цукри

Молочний бізнес у пошуку енергії для продуктивності та розвитку: балансування раціону жирами

ТОВ «КАРГІЛЛ ЕН»

Email: provimi_ua@cargill.com

Тел. 0 800 40 8008

У 2025 році плануємо випуск шести номерів журналу «Молоко і ферма» — традиційно наприкінці кожного парного місяця. Читачі мають нагоду оформити передплату як друкованої, так і електронної версії журналу. Частково публікуватимемо матеріали у відповідній рубриці на сайті www.milkua.info. Більше інформації щодо передплати: 067 445 19 59 (Viber).