Один із способів зайти в компостування з мінімальним ризиком — це подивитися, оцінити і проаналізувати технологічні (якість/кількість компосту) та економічні (витрати/прибутки) результати.

«Наразі у фермера є можливість замовити послугу з переробки невеликого обсягу гною — 2−5 тис. т — на своєму майданчику зі своєї ж сировини у компанії, яка спеціалізується виключно на переробці органічних відходів. Вже через 1−1,5 місяці замовник послуги матиме всі відповіді та план подальших дій», — зазначає Сергій Прокопенко, засновник групи компаній OПЄ.

У компанії OПЄ порахували, фермерам із обсягами відходів меншими за 10 тис. тонн на рік вигідніше скористатись послугою з переробки гною на компост, вартість якої у 2020 році від 1,8 до 2,7 євро за тонну, при цьому вони отримують органічне добриво з високим умістом діючої речовини.

«За останні кілька років ми глибоко занурились у тему компостування. Вивчали зарубіжний досвід, працювали з українськими фермерами на їх обладнанні. І це чудово, бо ми обирали для себе обладнання та мали унікальну змогу випробувати, побачити в ділі і „розібрати на гвинти“ фактично всі види техніки, які представлені в Україні, зрозуміти її слабкі й сильні сторони», — розповідає Сергій Прокопенко.

Детальніше про те, які технічні рішення обрати при компостуванні і як інвестувати, щоб не втрачати читайте у журналі «Молоко і ферма»  № 2 (57), квітень 2020, у статті «Перші кроки на зустріч компостуванню», де своїм баченням поділилися засновник групи компаній OПЄ Сергій Прокопенко та керівник напрямку OПЄ ОРГАНІК Володимир Малиновський.