За його словами, заяви про те, що кожна друга пачка вершкового масла є фальсифікатом, не відповідають дійсності. Ще й шкодять добросовісним виробникам, адже споживач відмовляється від покупки масла, думаючи, що може придбати підробку.

Вінтоняк зазначає, що оцінка частки фальсифікату не повинна базуватися на скупці найдешевших зразків і тільки на торгових точках на ринку. Обсяги реалізації вершкового масла через цей канал збуту останнім часом стали незначними. А якщо свідомо купувати тільки масло, яке коштує дешевше 25 грн за пачку, то серед такої продукції дійсно буде багато фальсифікату.

Всього в минулому році, було вироблено 87 тис. т вершкового масла, з яких 30 тис. т експортовано, ще частина — викуплена переробниками. Решта, приблизно 40 тис. т реалізовано населенню.

З цього обсягу фальсифікованого масла, виготовленого реальними заводами — 3−4 тис. т. Ще деяка частина продукції випускається в нікому невідомих підпільних цехах. Але це далеко не десятки тисяч тонн.

В цілому Вінтоняк констатує, що ситуація з фальсифікацією масла далеко не критична. До того ж, це не єдина сфера, де фальсифікація присутня в принципі. Багато кондитерів в своїх технологіях давно перестали використовувати справжні вершкове масло або згущене молоко. Морозиво в Україні також мало хто робить зі свіжого молока. Те ж саме стосується м’ясних виробів, які насправді не виробляються з м’яса.

agroday